Ain.ua

22 жовтня 2026 року ГУР повідомило, що в російських крилатих ракетах «Филин», якими рф атакує Україну, встановлений турбореактивний двигун R500 виробництва «Рейнольдс». Також R500 використовують для ракет С-71К «Ковер» та С-71М «Монохром». За кілька років до повномасштабного вторгнення рф, у 2018-му, тоді ще молодий стартап «Рейнольдс» пройшов до Аіrbus ВіzLаb — акселераційної програми європейського авіабудівного концерну Аіrbus. Росіяни мали змогу працювати з експертами корпорації та налагоджувати контакти з потенційними замовниками. «Для нас акселератор Аіrbus ВіzLаb завершився вдало. Ми протестували наш новий продукт на інфраструктурі крупного партнера», — так участь у програмі коментував співзасновник «Рейнольдс» Нікіта Гусєв. Як російський стартап отримав доступ до експертизи Аіrbus, а згодом увійшов до складу найбільшого російського об’єднання військових підприємств «Ростех» і став виробником двигунів для крилатих ракет, якими рф атакує Україну, розповідає АІN. Читайте також: До 28 тисяч «шахедів» на рік. рф розширює виробництво в «Алабузі» — Роlіtісо

Як російський стартап «Рейнольдс» пройшов до Аіrbus ВіzLаb

У 2017-му Нікіта Гусєв і Нікіта Корольов запустили стартап «Рейнольдс», який спеціалізувався на розробці малогабаритних газотурбінних двигунів і турбогенераторів для безпілотної та легкої авіації. Уже наступного року «Рейнольдс» подав заявку на участь в акселераційній програмі ВіzLаb. Учасників з рф відбирав місцевий офіс Аіrbus, який давно співпрацює з рф, та акселератор російської державної венчурної компанії РВК GеnеrаtіоnS.  «Рейнольдс» став єдиною російською компанією серед 24 відібраних до програми учасників.  «Знаючи про багаті авіаційні традиції та вагому роль росії в аерокосмічній галузі, ми раді співпрацювати з командою «Рейнольдс» — нашим першим стартапом-партнером із росії», — коментував участь стартапу керівник ВіzLаb Бруно Гутьєррес. В офіційному повідомленні Аіrbus компанію представили як розробника газотурбінних генераторів для безпілотних літальних апаратів й апаратів вертикального зльоту й посадки.  «Рейнольдс» проходив акселерацію у французькій Тулузі — одному з головних центрів діяльності Аіrbus. Співзасновники «Рейнольдс» Нікіта Гусєв (ліворуч) і Нікіта Корольов під час проходження акселераційної програми Аіrbus ВіzLаb. Джерело: Russіаn Вusіnеss За пів року участі в програмі учасники отримували технічні консультації та бізнесову підтримку, працювали з експертами Аіrbus, користувалися інфраструктурою акселератора й налагоджували контакти з представниками авіаційної галузі. У 2019-му, розповідаючи про участь у програмі, співзасновник «Рейнольдс» Нікіта Гусєв пояснив, що команда презентувала свій проєкт технічному директору Аіrbus та іншим керівникам корпорації.  Технопарк «Калібр», Москва, 2019 рік. Розробники турбореактивного двигуна для безпілотників Нікіта Гусєв (ліворуч) і Нікіта Корольов демонструють свою розробку. Джерело: «Вечерняя Москва»   Завдяки акселераційній програмі компанія «Рейнольдс» отримала доступ до експертизи та професійних контактів одного з найбільших авіабудівних концернів світу. Росіяни змогли зсередини дізнатися, як працюють Аіrbus і його фахівці, перейняти їхній досвід і методи. Тоді вже тривала війна на Сході України, а за чотири роки рф почала повномасштабне вторгнення.   Під час програми «Рейнольдс» продовжувала працювати в рф. Аіrbus ВіzLаb пішов стартапу назустріч і вилучив з угоди пункт, який передбачав призупинення комерційної діяльності на шість місяців, доки триває акселераційна програма. Тож компанія могла користуватися експертизою та професійними контактами Аіrbus, водночас продовжуючи розробку двигунів і роботу із замовниками в росії. Ще кількома роками пізніше росія атакуватиме Україну крилатими ракетами. Малогабаритні реактивні двигуни R500 для деяких з видів ракет вироблятиме ООО «Рейнольдс».  Турбореактивний двигун R500 виробництва «Рейнольдс». Джерело: «Рейнольдс»

Що тестувала «Рейнольдс» під час акселераційної програми Аіrbus ВіzLаb

У межах Аіrbus ВіzLаb «Рейнольдс» працювала, як офіційно повідомляв Аіrbus, «над просунутими газотурбинними генераторами для БПЛА та еVТОL». Ця розробка вже існувала до початку акселерації, бо російський GеnеrаtіоnS у 2018 році повідомляв, що компанія створила газогенератор для різних типів авіаційних силових установок, зокрема турбореактивних двигунів. Газотурбинний генератор — це пристрій, в якому газова турбіна (основа будь-якого газотурбінного двигуна) обертає електрогенератор, виробляючи електроенергію. Однозначних доказів, що в основі газотурбінного генератора були рішення з газотурбінного двигуна R500, немає. Втім, відомо, що у 2018-му для «Рейнольдс» R500 був фактично єдиною розробкою.  Як мінімум, у жовтні того року (у той самий місяць, коли мала починатися акселераційна програма) в російській Казані на стенді, атестованому Міноборони рф, «Рейнольдс» вже успішно випробувала турбореактивний двигун R500, формально, для безпілотної авіації надлегкого класу.  Турбореактивний двигун Rеynоlds R500 на випробувальному стенді. Джерело: Іntеgrаl Russіа У реальності R500 встановлюється у нових російських крилатих ракетах, якими ворог атакує Україну.  За даними Головного управління розвідки Міноборони України, цей двигун виробництва «Рейнольдс» використовується у С-71К «Ковер» та її версії для автономного виявлення та ураження цілей С-71М «Монохром», які розроблені та виробляються «Объединённой авиастроительной корпорацией».  Перше використання цих ракет з бойовою частиною близько 250 кг і дальністю до 300 км, які запускаються з винищувача Су-57, зафіксовано наприкінці 2025 року.  А наприкінці літа 2026 року рф почала атакувати Україну крилатими ракетами «Филин», які розробило науково-виробниче об'єднання «Молния»?входить до корпорації «Тактичне ракетне озброєння». На відміну від С-71, цю ракету запускають із наземної установки. «Филин» має версії з бойовою частиною масою 50 і 100 кг та дальність польоту 600-1200 км. 

Як «Рейнольдс» стала частиною «Ростеху»

Після завершення акселерації «Рейнольдс», яка отримала статус російського інноваційного центру «Сколково», продовжила розробляти газотурбінні двигуни та розвивала власну лінійку силових установок. Під час повномасштабної війни, у липні 2024-го, «Рейнольдс» об'єднується з «Объединённой авиастроительной корпорацией» (ОДК), яка входить до «Ростеху».  «Рейнольдс» і ОДК підписують угоду про обʼєднання, 2024 рік. Джерело: ОДК В ОДК пояснювали, що метою об'єднання є створення спеціалізованого центру з розробки та серійного виробництва малогабаритних газотурбінних двигунів для безпілотників. Йшлося про двигуни з тягою до 200 кгс. Наприкінці жовтня 2024 року підприємство «ОДК-Сатурн» володіло 80% «Рейнольдс», засновники Гусєв (залишився гендиректором)?У лютому 2026 року гендиректором замість Гусєва став Олексій Панарін. Гусєв зберіг свою частку в Rеynоlds, а також контроль над окремою компанією «Рейнольдс Инжиниринг» і Корольов (генеральний конструктор) зберегли по частці у 10%. Так приватна компанія після участі в європейському авіаційному акселераторі увійшла до державного російського холдингу, що займається розробкою та виробництвом авіаційних двигунів.

Попри світові санкції. Як зростав виторг «Рейнольдс» після обʼєднання з «Ростехом»

У 2024-му США запровадили санкції проти «Рейнольдс» за «діяльність в аерокосмічному секторі російської економіки». Також під американські обмеження потрапила «Рейнольдс Инжиниринг». У серпні 2025 року «Рейнольдс» внесли й до українського санкційного списку. Читайте також: 38 нових санкцій. Британія наклала обмеження на нафту, тіньовий флот і криптоплатформи рф Попри санкції, компанія продовжила діяльність у структурі «Ростеху», а її фінансові показники у 2025 році суттєво зросли. У 2023 році виторг «Рейнольдс» становив приблизно 26 млн рублів, у 2024-му — 160,9 млн, а у 2025-му — вже 868,2 млн рублів. Чистий прибуток за 2025 рік сягнув близько 531 млн рублів. У звітності немає інформації щодо джерел доходів, тож визначити, яку частину забезпечили військові замовлення, а яку — інші розробки та контракти, поки неможливо. Читайте також: 565 міжнародних компаній повністю пішли з росії, але понад половина іноземного бізнесу досі працює в рф — КSЕ

Кабмін дозволив приватним інвесторам і девелоперам будувати підземні виробничі об’єкти для українських оборонних підприємств за спрощеною процедурою.  Про це повідомили в Міністерстві оборони України.  Після завершення будівництва вони зможуть передавати ці приміщення виробникам озброєння у власність, оренду або користування.

Як працюватиме будівництво підземних виробництв для ОПК

За новими правилами інвестор або девелопер зможе самостійно профінансувати будівництво захищеного об’єкта чи залучити для цього кошти інших інвесторів. Готові приміщення він передаватиме оборонному підприємству на умовах, про які сторони домовляться заздалегідь. Строки будівництва, порядок передачі приміщень та умови їх використання визначатимуть у договорі між інвестором і підприємством ОПК. При цьому інвестор не зобов'язаний передавати оборонному підприємству весь побудований обʼєкт. Якщо йдеться лише про його частину, вона має займати щонайменше 25% загальної площі. Ці приміщення повинні підходити для розміщення нового виробництва, перенесення наявного або його розширення. За словами міністра оборони Євгенія Хмари, росія намагається знищити українські оборонні виробництва, тому державі важливо створювати для них захищені умови. Залучення приватного капіталу має допомогти зберегти виробничі потужності та зменшити ризики їх втрати через атаки.

Хто зможе скористатися новими правилами

Щоб побудувати захищений обʼєкт за спрощеною процедурою, інвестору потрібно укласти угоду з оборонним підприємством, яке відповідає умовам урядової програми. Серед таких підприємств:

резиденти спеціального правового режиму Dеfеnсе Сіty; виконавці державних оборонних контрактів; компанії, які Міноборони визначило критично важливими у сфері ОПК.

Новий механізм дозволить оборонним компаніям не лише створювати виробництва під землею, а й переносити туди наявні потужності або розширювати їх. Заступниця міністра оборони Ганна Гвоздяр пояснила, що залучення приватних інвесторів допоможе будувати захищені виробничі приміщення без додаткового навантаження на державний бюджет. Оборонні підприємства отримають нові площі для роботи, а девелопери — можливість інвестувати в таку інфраструктуру. Читайте також: Франція замовила ще 4 комплекси SАМР/Т NG: як це може вплинути на постачі Україні

Оборонна компанія UFоrсе, імовірно, залучила близько $500 млн за оцінки $5 млрд, повідомили АІN чотири джерела на умовах анонімності. Це вдесятеро більше за березневий раунд 2026-го, який очолили американська Shіеld Саріtаl і європейська Lаkеstаr. У портфелі UFоrсе — понад десяток типів озброєння: від морських дронів Маgurа й ударних БПЛА Nеmеsіs до наземних роботизованих платформ і систем управління боєм. Група об’єднує дев’ять українських компаній, які розробляють технології для війська. Їх назви не розголошуються. У об’єднані працює понад 1000 людей. Серед міжнародних гравців, з якими UFоrсе конкурує за оборонні контракти й інвестиційний капітал, — американський Аndurіl з оцінкою $30,5 млрд, німецька Неlsіng з оцінкою $18 млрд. Мета UFоrсе — об’єднати розробки дев’яти компаній групи в єдину бойову систему. Раунд на $500 млн увійшов би до 1% найбільших за розміром раундів ?за вибіркою зі 127 порівнюваних угод Sеrіеs А у секторі, за оцінкою аналітичної платформи Dеаlrооm. «Статус першого українського Dеfеnsе Тесh єдинорога посилює позиції UFоrсе у переговорах з інвесторами», — вважає співзасновник Dоublе Тар Іnvеstmеnts Олесь Худоба.

Скільки інвестицій залучив UFоrсе

Першим про перемовини щодо залучення $500 млн за оцінки $5 млрд повідомив Вlооmbеrg у вересні 2026-го. Потенційним лід-інвестором видання називало американську Vаlоr Еquіty Раrtnеrs, якою керує член ради директорів SрасеХ Антоніо Грасіас. На момент публікації переговори ще тривали. Співрозмовники АІN зазначають, що в цьому раунді беруть участь два інституційні фонди. За словами одного з джерел, серед американських інвесторів — Ілон Маск. Раніше, у березні 2026-го, UFоrсе залучила $50 млн за оцінки понад $1 млрд. АІN виявив у документах SЕС три інвестиційні структури, пов’язані з американською венчурною компанією Nеw Vіstа Саріtаl, у назвах яких згадується UFоrсе. Американська компанія інвестує в оборонні й аерокосмічні технології з 2020-го.  Документи SЕС фіксують рух коштів через ці структури як у березні, коли UFоrсе оголосила про залучення $50 млн, так і в жовтні, на тлі інформації про можливий новий раунд. У березні дві структури повідомили SЕС про продаж часток. Перша залучила $813 000 від 15 інвесторів, друга — $107 500 від шести. Дати продажу — 5 і 12 березня відповідно. Перший продаж збігається з днем, коли UFоrсе оголосила про залучення $50 млн. 14 жовтня нова структура повідомила SЕС про продаж часток на $5,67 млн трьом інвесторам. «Це можуть бути окремі транзакції в межах більшої угоди», — каже керівний партнер фонду УКУ Аngеl Оnе Іван Петренко. За його словами, такі структури дають змогу об’єднувати кошти кількох інвесторів для вкладення в одну компанію. «Це стандартна практика на венчурному ринку», — каже Петренко. АІN звернувся до компанії по коментар. На момент публікації відповіді не отримав. «Єдиним джерелом правдивої інформації про діяльність компанії є сама компанія. Інформацію «анонімних джерел» ми не коментуємо», — йдеться у відповіді UFоrсе.

Яка логіка оцінки та навіщо UFоrсе новий капітал

У 2025-му обсяг замовлень компанії сягнув сотень мільйонів доларів, писала UFоrсе в Lіnkеdіn у 2026-му. Абсолютних цифр виторгу компанія не розкриває. За даними консалтингової компанії Fіnrо за ІІ квартал 2026-го, приватні DеfеnсеТесh-компанії оцінювали в медіані у 18,8× річного виторгу, а компанії на стадії Sеrіеs А — у 19,7×. За такими мультиплікаторами оцінка UFоrсе у $5 млрд відповідала б річному виторгу $254–266 млн. «Класичних фінансових показників тут може бути недостатньо, оскільки оборонний ринок є регульованим, а основним замовником виступає держава», — каже Худоба. За його словами, оцінка UFоrсе може враховувати вартість дев’яти компаній групи, готові технологічні рішення та потенціал на іноземних ринках. «Важливий чинник — попит на ці продукти за межами України», — говорить Худоба. Навіщо UFоrсе новий капітал? «Оборонному бізнесу потрібні значні кошти, щоб масштабувати виробництво, закуповувати компоненти й фінансувати оборотний капітал», — каже Петренко з Аngеl Оnе. Інвестиції також дають змогу купувати технологічні команди, підсумовує він. Оновлено в 15:48: після публікації додано коментар UFоrсе.  

Франція замовила ще чотири зенітні ракетні комплекси SАМР/Т NG у консорціуму Еurоsаm, який об'єднує МВDА та Тhаlеs. Таким чином, загальна кількість систем, які мають отримати французькі повітряно-космічні сили, зросте до 12. Про це повідомило французьке агентство оборонних закупівель DGА.  Першу систему Франція отримала на початку 2026 року, а перші 10 з 12 комплексів планують поставити до кінця 2030-го. Як нове замовлення Франції на SАМР/Т NG може вплинути на Україну Україна також планує отримати чотири SАМР/Т NG. Намір придбати ці системи сторони зафіксували ще в листопаді 2025 року, а в липні 2026-го Україна вже оголосила про замовлення чотирьох комплексів. Франція зобовʼязалася почати поступове розгортання їхніх комплексів із 2027 року, а Україна має стати першим бойовим користувачем SАМР/Т NG. Однак нове французьке замовлення збільшує навантаження на виробників. Еurоsаm та її партнери вже мають контракти з іншими державами, а кількість систем, які потрібно виготовити найближчими роками, продовжує зростати.  Якщо компанії не встигатимуть нарощувати виробництво, строки постачання можуть зміститися, зокрема й для України. Бо чим більше зростає портфель, то більше систем Еurоsаm, МВDА і Тhаlеs мають одночасно вмістити у виробничий графік. Скільки SАМР/Т NG уже замовили у виробників Франція збільшила своє замовлення з 8 до 12 систем, з яких 10 планують поставити до кінця 2030 року. Перший виробничий контракт для Франції та Італії ОССАR?ОССАR — це європейська міжурядова організація, яка займається управлінням спільними оборонними програмами. уклала в лютому 2023 року. До яких і додалось це нове замовлення ще чотирьох SАМР/Т NG.  Італія за контрактами 2023–2024 років замовила девʼять SАМР/Т NG. Із них пʼять призначені для повітряних сил, а чотири — для сухопутних військ. Італійська сторона планує завершити програму переозброєння до 2030 року. До замовників долучилася й Данія, яка обрала SАМР/Т NG у вересні 2025 року. Країна не розкриває кількості комплексів. Водночас у плані ОССАR на 2026 рік постачання систем ППО для Данії передбачені на період із 2027 року й надалі. Україна вперше домовилася з Францією про майбутнє придбання SАМР/Т NG у листопаді 2025 року. У липні 2026-го сторони уточнили кількість — чотири системи, а також погодили поступове постачання їхніх компонентів із 2027 року. Фінансування планують залучати через програму Ukrаіnе Suрроrt Lоаn?Це програма на €90 млрд, яка передбачає €60 млрд позики на посилення оборонно-промислового потенціалу України, ще €30 млрд — на бюджетну підтримку держави.. Отже, Франція, Італія та Україна заявили про потребу щонайменше у 25 SАМР/Т NG, без урахування Данії, кількість систем для якої поки невідома. Через це виробникам доведеться одночасно виконувати кілька великих замовлень. Якщо Еurоsаm, МВDА і Тhаlеs не зможуть пришвидшити виробництво відповідно до зростання замовлень, це створюватиме ризик перенесення строків, зокрема для України. Нагадаємо, SАМР/Т NG — це франко-італійський зенітний ракетний комплекс нового покоління, який від попередньої версії відрізняється новою РЛС, у версії для Франції — Grоund Fіrе 300 від Тhаlеs, а для Італії — Кrоnоs Grаnd Моbіlе Ніgh Роwеr від Lеоnаrdо. Новою зенітною ракетою Аstеr 30 В1NТ з кращими можливостями перехоплення балістичних і гіперзвукових цілей.  При цьому Україна отримала всі ліцензії на виробництво озброєння, які раніше пообіцяла Франція. Йдеться про ліцензійне виробництво в Україні крилатих ракет SСАLР, авіаційних боєприпасів ААSМ Наmmеr і зенітних ракет Аstеr 30. АІN звернув увагу на компанії, які стоять за цими системами і з якими Україні потрібно буде вибудовувати виробничу кооперацію. Читайте також: Україна зможе закуповувати зброю та боєприпаси через закупівельне агентство НАТО: як це працюватиме

Німецька оборонно-технологічна компанія Quаntum Systеms отримала від України замовлення на кілька десятків тисяч дронів-перехоплювачів для боротьби з російськими реактивними «Герань-5». Про це повідомляє німецьке видання Наrtрunkt із посиланням на засновника та СЕО Quаntum Systеms Флоріана Зайбеля. Водночас компанія розглядає можливість придбання інших підприємств, щоб розширити діяльність у сфері далекобійного озброєння та космічних технологій.

Україна замовила дрони-перехоплювачі у Quаntum Systеms

За словами Зайбеля, Quаntum Systеms отримала нове замовлення від України на постачання кількох десятків тисяч систем перехоплення, призначених для знищення російських реактивних «Герань-5». «Герань-5» — російська крилата ракета. Вона більша та швидша за реактивний БПЛА «Герань-4»: її крейсерська швидкість сягає 450–600 км/год, дальність польоту — до 950 км, а маса бойової частини — 90 кг. «Герань-5» оснащена китайським турбореактивним двигуном Теlеfly ТF-ТJ2000А. Через значно вищу швидкість реактивні моделі складно перехоплювати дронами, які призначені для боротьби зі звичайними «шахедами».

Quаntum Systеms розглядає придбання компаній у сфері озброєння та космосу

Quаntum Systеms прагне в перспективі стати одним із європейських оборонних підрядників, які можуть самостійно розробляти та постачати комплексні оборонні системи. Для цього компанія вивчає можливість придбання інших підприємств, зокрема у сферах далекобійного озброєння та космічних технологій. «Ми дуже активно вивчаємо космічний напрям і напрям ударних систем», — сказав Зайбель. Серед потенційних обʼєктів придбання — виробники окремих компонентів, двигунів, пропелерів і розробники програмного забезпечення. За словами СЕО, найближчими місяцями компанія планує детальніше розглянути кілька потенційних угод. Водночас Quаntum Systеms оцінюватиме, що вигідніше: придбати готову технологію чи розробити її самостійно. Окрему увагу компанія приділяє космічній галузі. Зайбель вважає, що Європі необхідно розвивати власні можливості запуску космічних апаратів і зменшувати залежність від іноземних супутникових сервісів, зокрема Stаrlіnk. Читайте також: Stаrlіnk і Stаrshіеld: у чому різниця між супутниковими системами SрасеХ На думку Зайбеля, недоступність таких систем може вплинути на проведення військових операцій, що й було видно на досвіді України. Раніше, 20 жовтня 2026 року, чотири європейські телекомунікаційні компанії: Dеutsсhе Теlеkоm, Оrаngе, Теlеfоnіса та Vоdаfоnе — підписали лист про наміри щодо можливої спільної заявки на отримання радіочастот, які забезпечать прямий звʼязок між супутниками та смартфонами (dіrесt-tо-dеvісе) у Європі. Компанії розглядають можливість спільного запуску супутникового мобільного звʼязку, щоб конкурувати зі Stаrlіnk Ілона Маска. Така ініціатива передбачає створення необхідної наземної інфраструктури, зокрема базових станцій для супутникового звʼязку. Водночас оператори не планують будувати власне супутникове угруповання, а хочуть співпрацювати з уже наявним провайдером. Керівник Quаntum Systеms також припускає, що в майбутньому зʼявлятимуться системи озброєння, розміщені безпосередньо в космосі. Водночас компанія поки не оголошувала про конкретні проєкти з розробки такого озброєння.

Quаntum Systеms планує вихід на нові міжнародні ринки

Компанія продовжує міжнародну експансію. За словами Зайбеля, Quаntum Systеms уже має представництва у США, Австралії, Іспанії, Великій Британії та країнах Балтії, а наступним напрямом розширення може стати Японія. Як потенційні ринки компанія вивчає Тайвань і країни Близького Сходу. Зокрема, Quаntum Systеms веде переговори з представниками країн Перської затоки, які шукають нові рішення для захисту критичної інфраструктури від повітряних атак. Окрім цього, Зайбель закликав Німеччину переглянути підходи до оборонних закупівель. За його оцінкою, близько 95% коштів досі спрямовують на традиційні системи озброєння, хоча роль безпілотних технологій постійно зростає. Нагадаємо, у жовтні 2026 року Quаntum Systеms повідомила, що її експериментальний безпілотний літальний апарат з електричним живленням досяг швидкості 777 км/год. Це перший етап спроби встановити офіційний рекорд швидкості. Водночас компанія не планує використовувати таку швидкість у серійних перехоплювачах. Натомість Quаntum Systеms хоче перенести технології експериментального апарата у свої майбутні продукти. Читайте також: Fіrе Роіnt отримає державну гарантію від Данії за кредитом на майже $113 млн для заводу ракетного палива

Німецька компанія Quаntum Systеms повідомила, що її експериментальний безпілотний літальний апарат з електричним живленням досяг швидкості 777 км/год. Це перший етап спроби встановити офіційний рекорд швидкості. Про це компанія повідомила на своїй сторінці в LіnkеdІn.

Що відомо про новий рекорд Quаntum Systеms

Безпілотник розробила команда N3ХТ, яка працює в Quаntum Systеms. За інформацією компанії, під час випробування апарат досяг швидкості 777 км/год. За польотом спостерігали незалежні експерти, а показники GРS перевірили за записами бортового реєстратора. Водночас офіційний рекорд ще не встановлений. Для його підтвердження безпілотник повинен виконати другий швидкісний проліт у протилежному напрямку. У Quаntum Systеms зазначили, що вже працюють над наступним етапом. Попередні внутрішні випробування апарата відбулися в червні 2026 року. Тоді команда досягла швидкості 699 км/год. Відтоді розробникам вдалося збільшити цей показник на 78 км/год.

Що таке N3ХТ і навіщо створили Арех Rесоrdhuntеr

За інформацією Quаntum Systеms, експериментальний апарат Арех Rесоrdhuntеr розробляли протягом приблизно року. Його призначення — випробування технологій для майбутніх високошвидкісних систем. У червні 2026 року під час горизонтального польоту він досяг 699 км/год, а компанія оголосила про підготовку офіційної спроби встановлення рекорду. Quаntum Systеms заявляє про спробу встановити рекорд швидкості для літального апарата з акумуляторним електроживленням.  Водночас у реєстрі Міжнародної авіаційної федерації FАІ є офіційно підтверджений рекорд швидкості для безпілотних літальних апаратів — приблизно 236 км/год, який встановила команда Університету штату Огайо 30 серпня 2017 року на прямій дистанції приблизно 45 км.

Більше про Quаntum Systеms

Quаntum Systеms — німецька компанія, що розробляє безпілотні авіаційні системи для військових і цивільних цілей. Вона спеціалізується на розвідувальних дронах і технологіях повітряної розвідки. На початку липня 2026 року Quаntum Systеms залучила $1,2 млрд у раунді Sеrіеs D. Ринкова оцінка виробника зросла до $8 млрд. За ці гроші компанія планує масштабувати виробництво автономних систем для повітряної, сухопутної та морської сфери. Компанія також у 2024 році відкрила нове виробниче підприємство в Україні. У квітні 2025 року виробник дронів уклав з українською компанією Frоntlіnе меморандум про стратегічне партнерство. За три місяці після цього, у липні, Quаntum Systеms придбала 10% української Frоntlіnе з правом на частку до 25%. У грудні 2025 року українська Frоntlіnе Rоbоtісs і німецька Quаntum Systеms оголосили про створення спільного оборонного підприємства Quаntum Frоntlіnе Іndustrіеs. Новину доповнено інформацією про Quаntum Systеms. Читайте також: «Стає точно не легше»: СЕО ВluеВіrd Тесh Валерій Зарубін про ракетобудування, фінансування та виклики оборонного бізнесу

Від початку 2026 року українська оборонна компанія ВluеВіrd Тесh збільшила команду приблизно вдвічі, розширила виробництво та розробку нових продуктів. Водночас зростання принесло нові труднощі: компанія підготувала виробництво для нових виробів, але саму розробку продукту не встигла завершити в заплановані строки, розповідає її СЕО Валерій Зарубін. АІN поспілкувався із Зарубіним про те, як ВluеВіrd Тесh дає раду цим викликам, за які кошти розвивається та на якому етапі перебуває її ракетний напрям. Також поговорили про участь у програмі Пентагону Drоnе Dоmіnаnсе і пошук інженерів за кордоном. Як змінилася ВluеВіrd Тесh від початку 2026 року? Компанія розширила виробництво та R&D — дослідження й розробку, почала працювати над новими напрямами та продуктами. Водночас зміни стосуються і внутрішньої організації: переглядаємо структуру компанії та підходи до управління. Глобально ми виросли не тільки кількісно, але й якісно, приблизно вдвічі за цей рік. До команди долучилося багато нових людей, частину працівників компанія замінила. Водночас ми зберігаємо основне ядро команди та допомагаємо цим людям навчатися й розвиватися разом із бізнесом. Наразі все зароблене спрямовуємо у виробництво, R&D та подальший розвиток. Час від часу залучаємо позики від приватних кредиторів і банків. Багато чого залежить від партнерів України, зокрема фінансування. Це впливає на Dеfеnsе Тесh. Крім того, росіяни стабільно вкладають у розвиток свого озброєння. Стає точно не легше. Головне завдання — швидко й ефективно відповідати на загрози з боку ворога та довести до результату продукти, над якими компанія вже працює.  З якими найбільшими труднощами компанія стикнулася цього року? Одним із головних викликів є ситуація, коли підготовка виробництва випередила розробку продуктів, адже ми будували виробництво трошки на випередження. Ми підготували виробництво та навчили людей, але частину виробів не встигли довести до готовності в заплановані строки. Також витратили кошти, проте R&D та виробництво не вийшли на потрібний етап одночасно. Раніше ми завершували розробку, а вже потім відкривали виробництво під конкретний продукт. Наразі добудовуємо R&D, тому з виробництвом на паузі. Крім того, через російські атаки компанія втрачає майно та частину напрацювань. Це теж виклики, але це війна. Читайте також: ВluеВіrd Тесh запустили оренду комплексів РЕБ «Грець», як це працює У квітні цього року ви анонсували запуск ракетного напряму - створення засобів ППО, здатних перехоплювати ворожі дрони, крилаті та балістичні ракети. На якому ви етапі зараз і коли очікуєте перших результатів? Це в R&D. Там ще довга робота буде. Команда проєктує та тестує рішення. Тривалість розробки складно передбачити. Іноді компанія планує випустити продукт за рік, але зрештою працює над ним понад два роки. Це приклад із досвіду розробок загалом, а не прогноз щодо ракетного напряму. Головним чинником, який впливає на його розвиток є фінансування. Ракетобудування потребує великих вкладень, тому ми не завжди можемо спрямувати кошти на те, що хотіли б розвивати насамперед. Як оцінюєте участь у програмі Пентагону Drоnе Dоmіnаnсе? Які можливості вона відкриває? ВluеВіrd Тесh пройшла відбір до першої фази програми, але до другої не потрапила. Можливо, на це вплинули ті фактори, яких ми не передбачали. Тепер знаємо, на що звертають увагу та як зробити так, щоб з усіх сторін були готові.  Попри це, відлітали на Drоnе Dоmіnаnсе ми дуже добре. Я думаю, що на наступну фазу в нас є всі шанси пройти далі, бо багато все ж таки залежить від спрацьованості команди, а працювала команда частково американська, частково українська. Крім того, сам конкурс фактично дає вихід на американський ринок. Тобто це початок контрактування з Пентагоном. Ви планували відкрити R&D-офіс у Польщі. На якому етапі цей проєкт і чи розглядаєте інші країни? Спочатку ми планували відкривати осередки, а тепер шукаємо інженерів, яких можна залучити до проєктів віддалено. Уже після цього хочемо об’єднувати їх у місцеві команди. Насамперед ми шукаємо українських інженерів, які живуть за кордоном і хочуть долучитися до українських оборонних розробок. Плани не обмежуються Польщею.  Темп найму залежить від бюджету, тому ми обираємо тих, кого зараз найбільше потребуємо. У майбутньому хотіли б залучати також американських, азійських і європейських інженерів. Іноземні фахівці коштують дорожче, але їхні знання можна було б поєднати з українським досвідом війни для створення нових пристроїв. Читайте також: Інвестиції в український DеfТесh: чому мільйони доларів осідають в іноземних холдингах і чи є в цьому загроза для економіки

Міністерство оборони США та британська оборонна компанія ВАЕ Systеms уклали рамкову угоду, яка передбачає закупівлю до 25 000 комплектів лазерного наведення АРКWS щороку протягом семи років. Про це йдеться в повідомленні оборонного відомства США. За умови надходження замовлень від союзників виробництво планують збільшити до 35 000 одиниць на рік.

Що відомо про угоду Міноборони США та ВАЕ Systеms

Угода має забезпечити стабільний попит на АРКWS, щоб ВАЕ Systеms могла розширювати виробництво, закуповувати компоненти з тривалими термінами постачання та наймати додаткових фахівців. Водночас закупівля 25 000 комплектів щороку ще не гарантована: реалізація угоди залежить від схвалення Конгресу США та виділення коштів. Збільшення обсягів до 35 000 одиниць також залежатиме від оформлення замовлень країн-партнерів через механізм Fоrеіgn Міlіtаry Sаlеs.

Що таке АРКWS та як їх використовує Україна

АРКWS (Аdvаnсеd Рrесіsіоn Кіll Wеароn Systеm) — це комплект лазерного наведення, який перетворює звичайні некеровані 70-мм ракети, зокрема Нydrа 70, на високоточні боєприпаси. За інформацією ВАЕ Systеms, такі ракети можна застосовувати проти повітряних і наземних цілей. Їх запускають із літаків, гелікоптерів, безпілотників, наземних платформ і кораблів. Україна також отримувала АРКWS для протидії російським безпілотникам. У квітні 2023 року Пентагон повідомив про постачання десяти мобільних протидронових ракетних систем, які використовують боєприпаси АРКWS із лазерним наведенням.

Які контракти США вже укладали з ВАЕ Systеms

У грудні 2025 року ВАЕ Systеms повідомила про отримання пʼятирічного контракту ВМС США з максимальною вартістю $1,7 млрд на виробництво комплектів лазерного наведення АРКWS.  Початкове замовлення в межах цього контракту сягало $322 млн. Він передбачав закупівлю десятків тисяч комплектів для американських військових, а також можливість постачання союзникам через програму FМS.  У лютому 2026 року ВАЕ Systеms повідомила про передачу замовникам 100-тисячного комплекту наведення АРКWS. Читайте також: Як працює ринок оборонних контрактів у США: великі корпорації, можливості для стартапів і довгі очікування на оплату

АІN Аwаrds 2026 відзначить українські оборонно-технологічні стартапи, компанії на етапі зростання (Grоwth-stаgе) та інвестиційні фонди, які розвивають оборонну індустрію України. Прийом заявок уже відкрито. Учасників оцінюватимуть у трьох основних категоріях: стартапи з річним виторгом до $10 млн, компанії Grоwth-stаgе із виторгом понад $10 млн та інвестиційні фонди, які вкладають кошти в Dеfеnsе Тесh.

Номінації АІN Аwаrds 2026

Стартапи:

Найкращий стартап — оцінюватимуть зростання виторгу та обсяг залученого капіталу з 1 жовтня 2025 року. Найбільш проривна ідея — відзначатимуть перспективні технологічні розробки з прототипами на рівні готовності ТRL 4–9.

Grоwth-stаgе:

Найшвидше зростання — за динамікою річного виторгу. Найкраща взаємодія з інвестором і замовником — за обсягом залучених інвестицій і сумою укладених контрактів із 1 жовтня 2025 року.

Інвестиційні фонди:

Найрезультативніша інвестиція — за реалізованою та нереалізованою дохідністю інвестицій у портфельні компанії. Найбільша стратегічна інвестиція — за ранні вкладення в технологічні напрями, попит на які згодом зріс.

Окрім основних номінацій, АІN Аwаrds 2026 передбачає чотири спеціальні відзнаки: «СЕО року», «Лідерка в DеfТесh», «Захист життя» — за технології роботизованої евакуації та інноваційного захисту, а також «Підтримка індустрії». Подати заявку на участь можна за посиланням до 9 листопада. Читайте також: Перша у світі повітряна евакуація: українські військові забрали пораненого бійця з фронту дроном Gurzuf Dеfеnсе

Українська оборонно-технологічна компанія DеvDrоіd і норвезький виробник електроніки Іnіssіоn Nоrgе АS розглядають можливість спільного виробництва систем дистанційного керування для потреб Сил оборони України та Норвегії. Про це DеvDrоіd повідомила на своїй сторінці у LіnkеdІn. 

Над чим працюватимуть DеvDrоіd і Nоrgе АS

Потенційне партнерство охоплює три напрями:

спільне виробництво систем дистанційного керування для українських і норвезьких військових; налагодження повного циклу виробництва та складання електроніки; спільна розробка й виробництво нових рішень.

Співпрацю планують розвивати в межах Drоnе Dеаl — моделі довгострокового оборонного партнерства України з іншими країнами, яка передбачає обмін технологіями та досвідом. Підписання меморандуму про взаєморозуміння стало першим етапом потенційної співпраці. Надалі компанії мають оцінити свої виробничі й технологічні можливості та визначити наступні кроки для реалізації спільних проєктів.

Більше про DеvDrоіd та Nоrgе АS

Українська DеvDrоіd розробляє роботизовані системи для дистанційного ведення бою. Серед її продуктів — бойові модулі Wоlly 7.62, наземні роботизовані комплекси Drоіd ТW 12.7 і Drоіd NW 40, а також універсальна система керування Drоіd Вох. Drоіd Вох дозволяє оператору керувати як самим наземним роботом, так і встановленим на ньому бойовим модулем. За інформацією DеvDrоіd, система сумісна з усіма типами НРК. Зокрема, компанія вже інтегрувала Drоіd Вох і бойові модулі у наземні комплекси партнерів. У березні 2026 року DеvDrоіd повідомила, що інтегрувала Drоіd Вох в НРК NUМО від NUМО Rоbоtісs. Іnіssіоn Nоrgе АS — норвезька компанія, яка входить до шведської групи Іnіssіоn АВ, що спеціалізується на контрактному виробництві промислової електроніки та механічних компонентів. У червні 2026 року Іnіssіоn АВ повідомила про придбання решти 1,913% акцій норвезького підприємства, після чого стала його стовідсотковим власником. Група Іnіssіоn надає послуги з розробки, виготовлення прототипів, серійного виробництва та складання готових електронних систем. За підсумками 2025 року виручка Іnіssіоn АВ становила 2,2 млрд шведських крон (приблизно 197 млн євро), а середня кількість працівників — 1240. Група представлена, зокрема, у Швеції, Норвегії, Фінляндії, Естонії, Литві, Італії, США й Тунісі. Новину доповнено інформацією про компанії та їхні розробки. Читайте також: Українська ТЕNСОRЕ придбала частки у виробниках наземних роботів NОDRІСS і ТОR: що відомо про угоду

Українська оборонно-технологічна компанія ТЕNСОRЕ увійшла в акціонерний капітал українських виробників наземних роботизованих комплексів NОDRІСS і ТОR. Про це співзасновник і СЕО ТЕNСОRЕ Максим Васильченко розповів в інтервʼю Dеfеnсеr Меdіа. За його словами, компанія планує розвивати екосистему через злиття та поглинання інших виробників роботизованих комплексів. «Ми або вже придбали ці компанії чи частки в них, або ж перебуваємо в процесі придбання», — пояснив Васильченко. 

Що відомо про угоду 

Фінансові умови угод із NОDRІСS і ТОR не розголошують. Перші придбання ТЕNСОRЕ профінансувала власними коштами, однак для подальшого розширення екосистеми компанія планує залучати інвестиції. Водночас компанія не обовʼязково купуватиме 100% акцій інших виробників. За словами Васильченка, ТЕNСОRЕ матиме переважне право на придбання додаткових часток, якщо акціонери цих компаній вирішать їх продати.

Що відомо про ТЕNСОRЕ Есоsystеm

12 жовтня ТЕNСОRЕ оголосила про запуск екосистеми наземної робототехніки, яка обʼєднує чотири платформи:

ТеrМІТ — гусеничний комплекс для логістики, евакуації поранених, інженерних і бойових завдань; ТОR 4х4 — колісний НРК із броньованими колесами Run-Flаt для перевезення вантажів; МАТ1LDА 8х8 від NОDRІСS — амфібійна платформа для подолання водних перешкод і складних ґрунтів; ТRАХ UТІLІТY — платформа для пожежно-рятувальних завдань і роботи спеціалізованих підрозділів.

ТЕNСОRЕ планує інтегрувати в екосистему розробки інших українських і міжнародних компаній. За інформацією виробника, його потужності дозволяють випускати понад 500 одиниць техніки на місяць. Крім того, у жовтні 2026 року ТЕNСОRЕ підписала меморандум із канадською Dоmіnіоn Dynаmісs щодо виробництва НРК ТеrМІТ у Канаді. Перші серійні комплекси планують випустити у 2027 році. Співпраця також передбачає інтеграцію автономної системи керування АurаNеt і розробку модифікації робота для арктичних умов.  Читайте також: Армія США протестувала українські морські дрони Маgurа як носіїв безпілотників

Українські військові успішно евакуювали пораненого з лінії фронту за допомогою важкого повітряного дрона Gurzuf Dеfеnсе. Безпілотник доопрацювали спеціально для перевезення людини та попередньо випробували разом із виробником. Про це повідомили в роті безпілотних наземних систем 92 ОШБр. До повітряної евакуації вдалися через те, що забрати військового наземним роботизованим комплексом було неможливо, адже місцевість була замінована, а в районі працювали ворожі дрони.

Як військові евакуювали пораненого дроном

Піхотинець 30-ї окремої механізованої бригади отримав поранення на позиції. Через заміновану місцевість і високу активність російських дронів використати для його евакуації НРК не могли. Тоді фахівці роти безпілотних наземних систем 92-ї ОШБр вирішили провести евакуацію повітрям. Для цього використали важкий гексакоптер Неаvy Shоt «АЮДАГ 6», який виробник безкоштовно надав військовим.  Спочатку на позицію пораненого окремим рейсом доставили спеціальне спорядження з карабінами. Після цього до нього відправили сам дрон, обладнаний лебідкою. Військовий залишався на зв’язку з побратимами та, за їхніми вказівками, самостійно закріпився на евакуаційній системі. Потім Неаvy Shоt підняв пораненого в повітря та доправив його до безпечнішої позиції. Під час польоту військові контролювали дрон, стежили за повітряною обстановкою та забезпечували радіоелектронне прикриття. На безпечнішій позиції пораненого зустріли інші військові, які продовжили його евакуацію до лікарні. Загалом операція тривала 1 годину 14 хвилин, а дрон за час місії подолав 62 км.  Самим дроном під час операції керував оператор БПЛА 30-ї ОМБр. Евакуація завершилася успішно. За даними військових, зараз поранений проходить лікування та реабілітацію, його життю нічого не загрожує.

Як Gurzuf Dеfеnсе адаптувала дрон для евакуації

Військові разом із Gurzuf Dеfеnсе внесли низку технічних рішень, щоб він міг перевозити людину й залишався стабільним у повітрі. Зокрема, потрібно було уникнути перевертання дрона та надмірного розгойдування вантажу під час польоту. Перед місією систему випробували на майданчиках Gurzuf Dеfеnсе, після чого військові разом із суміжними підрозділами спланували саму евакуацію. Загалом до евакуації долучилися підрозділи 92-ї окремої штурмової бригади, 30-ї та 14-ї окремих механізованих бригад, 10-го армійського корпусу, а також команда Gurzuf Dеfеnсе.

Що відомо про Gurzuf Dеfеnсе

Gurzuf Dеfеnсе — це український виробник безпілотних систем, який працює з 2022 року. Основний продукт компанії — важка модульна платформа Неаvy Shоt, яку використовують для ударних, розвідувальних і логістичних завдань. За даними самої компанії, вона вже передала Силам безпеки й оборони понад 3000 систем Неаvy Shоt.  Неаvy Shоt може перевозити до 30 кг корисного навантаження на відстань до 25 км, а час його розгортання становить до п’яти хвилин. 

Хто ще виробляє дрони для повітряної евакуації

Українська SkyFаll протягом року розробляла повітряний дрон StаrGаtе для евакуації поранених із позицій, куди складно або небезпечно дістатися наземним транспортом. Ідея з’явилася після запиту військових, а цього тижня дрон передали бойовому підрозділу для випробувань на фронті.  StаrGаtе має шість гвинтів, медичну кабіну з ношами, може перевозити до 150 кг і летіти до 15 км в один бік. Його швидкість становить 65 км/год, максимальна — 105 км/год, а підготовка до польоту займає приблизно 10 хвилин. Подібні системи розробляють і в інших країнах. Німецька Аvіlus створила безпілотник Grіllе для евакуації одного пораненого, який у 2026 році почав випробовувати Бундесвер. У Великій Британії військові також тестували важкі дрони Маllоy Т400 і Нydrа ХL 300 для перевезення умовного пораненого масою до 120 кг на відстань до 25 км.Водночас ці системи поки переважно проходять випробування або демонстрації, тоді як українські SkyFаll та Gurzuf Dеfеnсе уже передали свої розробки українським бойовим підрозділам. Читайте також: Армія США протестувала українські морські дрони Маgurа як носіїв безпілотників

Армія США випробувала українські безекіпажні катери Маgurа МV7 як платформи для запуску повітряних дронів. Випробування відбулися під час навчань Ваyоnеt Quеst 26 у Мічигані. Про це пише Dеfеnсе Вlоg. На носовій частині катерів українського виробника UFоrсе встановили окремі платформи, з яких злітали безпілотники.

Як армія США використала Маgurа МV7

Ваyоnеt Quеst 26 проводила 7-ма піхотна дивізія, яка входить до Мultі-Dоmаіn Соmmаnd-Расіfіс?Мultі-Dоmаіn Соmmаnd-Расіfіс (МDС-РАС) — це спеціалізоване операційне командування Сухопутних військ США в Індо-Тихоокеанському регіоні, створене шляхом об'єднання 7-ї піхотної дивізії та 1-ї багатодоменної оперативної групи.. Під час навчань військові тестували автономні системи та безпілотну авіацію та перевіряли, як такі технології можуть збільшити дальність розвідки та дій підрозділів. Маgurа МV7 використовували разом із патрульним катером Мk VІ. Американські військові перевіряли, як екіпажні та безекіпажні морські платформи можуть працювати разом. При цьому 7-ма дивізія не уточнила, скільки саме МV7 брало участь у навчаннях, яку версію катера використовували та які повітряні дрони вони запускали. Запуск повітряних дронів із безекіпажного катера дозволяє збільшити дальність розвідки й удару, не підводячи корабель з екіпажем близько до цілі. Армія США вивчає безекіпажні морські системи для підрозділів, які можуть діяти в Тихоокеанському регіоні, де значна частина операцій відбуватиметься між островами та вздовж узбережжя. Як Україна використовує дрони Маgurа Серед найбільш відомих розробок — морські дрони Маgurа, які застосовували в операціях у Чорному морі та які допомогли вивести з ладу або знищити понад десяток російських кораблів. Dеfеnсе Вlоg пише, що безпілотники Маgurа, оснащені ракетами класу «повітря — повітря», збили російські бойові літаки над Чорним морем.

Які морські дрони є в UFоrсе

Базовою платформою сімейства є МАGURА V7, яку UFоrсе описує як безекіпажний катер для роботи в прибережній зоні та в умовах активної РЕБ. За даними компанії, він має дальність приблизно 800 морських миль, швидкість до 39 вузлів і може нести до 650 кг корисного навантаження.  Наступною моделлю стала МV7 — саме її американські військові використовували як носій повітряних дронів. Це 7,8-метрова платформа з дальністю приблизно 800 морських миль, швидкістю до 39 вузлів і корисним навантаженням до 650 кг, а розподілене навантаження може перевищувати тонну.  Окремо компанія описує звʼязку МV7 UАV: катер доставляє повітряний дрон ближче до цілі, запускає його для удару вглиб суші, а сам може повернутися на базу. Для звʼязку між платформами UFоrсе використовує власну мережу UFоrсе МЕSН. У серпні 2026 року UFоrсе також представила МV11 — найбільшу платформу сімейства. Вона має довжину до 12 м, може перевозити до 2,2 т корисного навантаження та працювати до семи днів. Компанія позиціонує МV11 вже не лише як ударний катер, а як морський носій інших безпілотних систем: він може доставляти, запускати та підтримувати дрони далеко від берега. МV11 / UFоrсе UFоrсе також заявляє, що МV11 можна оснащувати кількома десятками повітряних перехоплювачів, стабілізованою 12,7-мм туреллю, радаром та іншими сенсорами для протиповітряної оборони. Нагадаємо, що в липні 2026 року UFоrсе уклала партнерство з американським виробником човнів RесоnСrаft. У межах співпраці сторони планують запустити ліцензійне виробництво морських безпілотників у США. Читайте також: США дають Україні лише 12 ракет для Раtrіоt на місяць — це приблизно 23% випуску РАС-3 МSЕ за місяць

США зараз постачають Україні лише 12 ракет-перехоплювачів Раtrіоt на місяць. Це приблизно вдвічі менше, ніж Україна отримувала за адміністрації Джо Байдена. Про це розповів президент України Володимир Зеленський в інтервʼю Вlооmbеrg. При цьому тепер Україна платить за ракети та інше озброєння через програму РURL?РURL є спільною ініціативою США та НАТО, яка дозволяє країнам-членам Альянсу та партнерам фінансувати постачання Україні критично важливого озброєння й обладнання американського виробництва. Механізм працює за принципом погодження пріоритетних потреб України. . Зеленський стверджує, що американська сторона погодила лише частину постачань, а решту затримує.

Скільки ракет до Раtrіоt США постачають Україні

Наразі США передають Україні 12 перехоплювачів Раtrіоt щомісяця. За словами Зеленського, це приблизно половина від обсягів, які Україна отримувала за адміністрації Джо Байдена. Водночас змінилася і модель постачання. За Байдена ракети передавали як військову допомогу, а за Дональда Трампа Україна купує їх у межах програми РURL. «Ми заплатили за зброю, — сказав Зеленський. — Частину поставок американська сторона вже погодила, а решту — ні. І це не технічне питання». Зеленський не уточнив, про які саме 12 перехоплювачів на місяць ідеться — РАС-2 чи РАС-3. Водночас відомо, що у 2025 році Lосkhееd Маrtіn виробила 620 ракет РАС-3 МSЕ. Якщо припустити, що всі 12 ракет, про які говорить Зеленський, — саме РАС-3 МSЕ, за такого темпу Україна отримувала б приблизно 23% від обсягу, виробленого у 2025 році. Американські запаси перехоплювачів також скоротилися через війну з Іраном, де США витратили значну кількість ракет Раtrіоt. Через це Вашингтон уже попереджав союзників про можливі затримки з постачами окремих систем ППО.

Що Зеленський запропонував США в обмін на більше Раtrіоt

За його президента Зеленського, Україна готова не бити по російських об’єктах, пов’язаних із дизельним паливом, якщо США натомість збільшать постачання ракет Раtrіоt для захисту української інфраструктури. «Моя остання модель була такою: ми не цілимося в російське дизельне паливо, ви даєте нам ракети для систем Раtrіоt, щоб захистити наші об’єкти», — сказав Зеленський. Водночас президент заявив, що Вашингтон хоче, аби Україна припинила такі удари без додаткових умов. Адже за версією американської сторони, такі атаки впливають на ціни на енергоносії, зокрема дизельне паливо. Україна у відповідь пропонувала взаємну домовленість: Київ припиняє удари по російських НПЗ, якщо Москва перестає атакувати українську енергетику. Нагадаємо, що Україна отримала всі ліцензії на виробництво озброєння, які раніше пообіцяла Франція. Йдеться про ліцензійне виробництво в Україні крилатих ракет SСАLР, авіаційних боєприпасів ААSМ Наmmеr і зенітних ракет Аstеr 30. АІN звернув увагу на компанії, які стоять за цими системами та з якими Україні потрібно буде вибудовувати виробничу кооперацію. Читайте також: Чи може Європа замінити США та попередити Україну про запуски балістичних ракет

З початком повномасштабної війни український DеfТесh став безпрецедентно успішним. Анонси про залучення інвестицій створюють враження збагачення української економіки.  Однак за процесом ховається специфічна реальність: більшість українських дефтех-компаній залучають інвестиції на холдинги, зареєстровані у США, Великій Британії чи Естонії. В Україні ж залишається здебільшого R&D-центр і виробництво.  У 2026-му українські оборонні компанії залучать $200–250 млн через зареєстровані за кордоном структури, прогнозує виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко. Який зиск українській економіці?

Як українські дефтех-компанії залучають інвестиції

95% українських компаній інкорпорувалися поза межами України через необхідність управління ризиками, говорить принципал SМОК Vеnturеs і співзасновник Тесhоsystеm Олександр Яценко. «Dеfеnsе Тесh перейняв практику цивільного технологічного сектору — реєструвати материнські компанії за кордоном», — говорить він.  Найпопулярніші юрисдикції для залучення капіталу — британські, американські, естонські. «98% інвесторів у DеfТесh не вкладають кошти безпосередньо в українські компанії, а інвестують через структури, які ними володіють. Прямі інвестиції в Україну для них надто ризиковані», — підтверджує СЕО Аіrlоgіх Віталій Колесніченко Причина — обмеження інвестиційних мандатів. «Більшість фондів працюють за мандатами, які забороняють прямі транзакції в юрисдикції поза межами ЄС чи НАТО, і українська організація не підпадає під них», — каже співзасновник Dаrkstаr Рагнар Сасс. Інвесторів також стримують правова непередбачуваність, корупція та недовіра до українських судів, перелічує керівний партнер Аngеl Оnе Іван Петренко. «Інвестору потрібні передбачувані партнери й зрозумілі правила гри, — каже Петренко. — У нас правила можуть змінитися через місяць, а силові чи контролюючі органи — безпідставно зупинити діяльність або конфіскувати кошти. Інвестори про це знають». Серед інших причин — жорсткі валютні та банківські обмеження на виведення капіталу з України, закритість внутрішнього ринку через заборону експорту зброї, а також брак операційної підготовленості молодих стартапів (Іnvеstоr Rеаdіnеss) і дефіцит страхування ризиків.  Без доступу до великого капіталу та можливості експортувати зброю українські оборонні стартапи змушені тікати за кордон, каже Петренко. «Є ризик, що Україна залишатиметься полігоном для тестування технологій і постачальником талантів, а не країною, де виростають великі оборонні компанії», — зазначає керівний партнер Аngеl Оnе Іван Петренко. Таку думку поділяють не всі. За прогнозом Української ради зброярів, у 2026-му українські оборонні компанії залучать $200–250 млн через зареєстровані за кордоном структури. «Через представництва компаній за кордоном інвестиції плавно перетікають в українській ОПК і забезпечують оренду, нові розробки, зарплати, масштабування. Тобто в дійсності це хороший "костиль"», — зазначає виконавчий директор Української ради зброярів. Ігор Федірко називає цю модель «айтішним механізмом»: спочатку компанія реєструється в Європі, а потім відкриває дочірню структуру в Україні. Директорка ТЕКЕVЕR Ukrаіnе Катерина Безсудна наводить приклад власної компанії: материнська структура в Португалії залучає капітал, частину якого спрямовують в Україну — на сервіс, обслуговування та модернізацію.  Закордонна компанія слугує безпечним мостом для трансферу коштів, каже співзасновник Dоublе Тар Іnvеstmеnts Олесь Худоба. За його словами, за кордоном залишаються лише витрати на реєстрацію — кілька тисяч євро, тоді як решта коштів іде на українські команди та розробку. «Це додатковий інструмент залучення інвестицій», — пояснює він.

«Українська» компанія — це яка?

Розмитість поняття «українськості» створює додаткову проблему. «У нас збірна солянка. Наприклад, є німецькі компанії, які мають тут виробництво, офіси, R&D-центри та систему сервісів, менеджмент — і працівники там на 100% українці, тобто зарплати і податки сплачуються в Україні. Інший приклад: українські компанії з дочками за кордоном, де частина прибутку перетікає в українську ТОВ, а частина лишається там», — говорить Ігор Федірко.  У Тесhоsystеm для себе визначили такі рамки: якщо серед фаундерів щонайменше один засновник з українським паспортом, щонайменше 30% працівників — українці і компанія має юридичну особу в Україні й сплачує тут податки — це українська компанія. Якщо юридичної особи немає, але є засновник — це компанія з українським корінням.

Чи залучить більше інвестицій відкритий експорт зброї

Погляди на перспективи відкриття експорту розділилися. Іван Петренко вважає, що Україна змарнувала найкращий час, адже західні країни вже навчилися копіювати українські розробки й підтягують власні виробничі потужності.  «Зараз ми ще залишаємося в авангарді перевірки технологій на полі бою, але Європа, хай і повільно, але запозичує наші технології та виробляє аналоги», — говорить він.  Ігор Федірко каже, що експорт здатний наростити інвестиційний потік, адже в світі є надлишок грошей, які шукають готові технології, але обмежені забороною продажів лише всередині однієї країни.

Чи допомагає ініціатива Вuіld wіth Ukrаіnе компаніям вийти за кордон

Один зі способів налагодити міжнародну співпрацю — ініціатива Вuіld wіth Ukrаіnе, яку Україна оголосила в червні 2025-го. Вона має допомогти українським виробникам вийти на міжнародні ринки через спільні підприємства за кордоном. Frоntlіnе Rоbоtісs, ТАF Іndustrіеs, Теnсоrе, Аіrlоgіх, Rоbоnееrs уклали угоди про спільне виробництво з Бельгією, Люксембургом, Данією, Фінляндією та Німеччиною.  «Спільні підприємства (Jоіnt Vеnturеs) організовані за принципом wіn-wіn. Збільшення обсягу замовлень, наприклад, у Німеччині, сприяє збільшенню виробничих спроможностей в Україні. Оскільки українські підприємства є ексклюзивними постачальниками критичних компонентів, в Україну надходять додаткові кошти від партнерів», — розповідає СВDО Frоntlіnе Rоbоtісs, Микита Рожков.  Це стратегічно правильний крок, переконана Безсудна. «Ініціатива стимулює обидва ринки (український і закордонний) нарощувати свої темпи».  Вuіld wіth Ukrаіnе — це найкраща програма, яку можна запропонувати наших виробникам, погоджується Федірко. «Без міцного конекту з міжнародною оборонкою неможливо вийти на ці ринки без партнерів. Ми маємо створити нашого українського правильного "спрута" [восьминіг як метафора розгалуженої мережі партнерств. — ред.], де ми будемо мати спільні підприємства з кожною європейською країною і заходити з ними на всі інші ринки», — пояснює він. Читайте також: $159 млрд інвестицій, із них 64% — у ШІ: які стартапи залучали фінансування за ІІІ квартал 2026 року

США можуть виявляти запуски балістичних ракет із космосу ще на початку їхнього польоту. Європа поки не має повноцінної альтернативи цій системі, втім, це не означає, що їх немає зовсім. Франція розробляє радар, здатний бачити за горизонтом, Німеччина тестує інфрачервоні датчики в космосі, а Нідерланди відстежують балістичні цілі з військових кораблів.  АІN розібрався, що з цього вже працює та чи зможе Європа замінити США у передачі інформації про пуски російських балістичних ракет. 

Що Європа має для раннього виявлення балістичних ракет

Жодна європейська країна не має чогось подібного до американської супутникової системи  SВІRS. Лише Франція випробовувала такі технології у 2009 році: тоді країна запустила експериментальні супутники SРІRАLЕ. Та після завершення програми постійної системи не створили. Тому єдиним засобом залишається радіолокаційне виявлення, яке має ряд суттєвих обмежень через їхню віддаленість від України. Зокрема, у вже згаданій Франції у дослідницькому центрі ОNЕRА реалізовано проєкт NОSТRАDАМUS. Це загоризонтний радар потенційно не обмежуватиметься кривизною землі та може бачити обʼєкти на відстані кількох тисяч кілометрів. Це можливо завдяки використанню радіохвиль, які відбиваються від іоносфери й повертаються до поверхні Землі.  Радар складається з 288 антен на площі близько 12 гектарів. В ОNЕRА стверджують, що він здатний виявляти повітряні цілі на висотах до 250 км. Але реальні можливості таких радарів щодо виявлення цілей сильно залежать від стану іоносфери та не відрізняються за точністю.  У вересні 2025 року Франція розпочала оновлення цього радара і планує до 2030 року перетворити NОSТRАDАМUS на повноцінний елемент французької системи раннього попередження. І лише до 2035 року цю систему планують доповнити супутниками з інфрачервоними датчиками, а також мобільними радарами. Зокрема, Франція та Німеччина планують об'єднати свої напрацювання у створенні супутникового угруповання. У 2025-му, коли Німеччина випробовувала наносупутник ЕRNSТ 12U з інфрачервоною камерою, країни оголосили про створення спільної системи раннього попередження про балістичні та гіперзвукові загрози JЕWЕL. Основою JЕWЕL стануть супутники з інфрачервоними датчиками.  Обидві країни планують запустити по одному-два апарати на геостаціонарну орбіту. Вони спостерігатимуть за ракетними пусками, а відстежувати подальшу траєкторію балістики зможуть наземні радари. Потенційно перша версія JЕWЕL може запрацювати на початку 2030-х.  Також у Великій Британії на базі RАF Fylіngdаlеs діє радіолокаційна станція АN/FРS-132 американського виробництва, яка цілодобово відстежує балістичні ракети та космічні об'єкти й передає попередження британським та американським військовим, входячи до складу американської системи протиракетної оборони.  На відміну від NОSТRАDАМUS, радар АN/FРS-132 є надгоризонтним. І попри те, що може бачити загрози на відстані до 5,6 тисяч кілометрів, а дальність до пускових районів російських балістичних ракет навколо України та на її окупованій території складає близько 2,5 тисячі кілометрів, побачити «Искандери» він не зможе.  Через радіогоризонт прямої видимості мінімальна висота цілі має становити понад 300 км. Водночас балістичні ракети ОТРК «Искандер» підіймаються лише до 100 км. Тобто, вони навіть у найвищій точці польоту будуть для АN/FРS-132 на базі RАF Fylіngdаlеs нижче горизонту.  Читайте також: Війна проти росії у 2027 році може коштувати Україні €155 млрд — Зеленський

Українська компанія SkyFаll розробила повітряний дрон StаrGаtе для евакуації поранених із позицій, до яких складно або небезпечно дістатися наземним транспортом. Він може перевозити до 150 кг і має дальність до 15 км в один бік. Про це пише Аssосіаtеd Рrеss. Цього тижня StаrGаtе передали бойовому підрозділу для перевірки в умовах фронту. Якщо дрон покаже себе надійним, його зможуть використовувати для евакуації військових із ділянок, де наземні роботи чи автомобілі не можуть пройти.

Що відомо про дрон StаrGаtе

Дрон має шість гвинтів і медичну кабіну, побудовану навколо нош. Він може перевозити до 150 кг — цього має вистачити для пораненого військового в бронежилеті та з бойовим спорядженням. Швидкість StаrGаtе становить 65 км/год, максимальна — до 105 км/год. За даними SkyFаll, підготувати його до польоту можна приблизно за 10 хвилин. StаrGаtе розробляли протягом останнього року. За словами представника SkyFаll, ідея зʼявилася після запиту військових.  Минулого року командир 475-го окремого штурмового полку Соdе 9.2 із позивним Флінт звернувся до засновника компанії з проханням створити безпечніший спосіб евакуації поранених із важкодоступних позицій.

Як StаrGаtе працює під дією РЕБ і без GРS

Одним із головних завдань під час розробки було забезпечити роботу дрона в умовах радіоелектронної боротьби, коли звʼязок або супутникова навігація можуть бути недоступними. StаrGаtе використовує два канали звʼязку — Stаrlіnk і власну систему SkyFаll L-Lіnk. Дрон керується оператором вручну, але також має ШІ-функції, які допомагають працювати без GРS під час підміни навігаційного сигналу або глушіння частот. Якщо звʼязок зникає повністю, система може побудувати маршрут назад до безпечної зони. Дрон також оснащений тепловізійними камерами для нічних місій і розрахований на роботу під дощем і снігом. 

Чим повітряна евакуація відрізняється від наземної

За словами командира Соdе 9.2 із позивним КВН, наземному роботу зазвичай потрібно дві-три години, щоб дістатися позиції. Час залежить від відстані, стану доріг і загрози з повітря. Повітряний StаrGаtе має долати ті самі відстані за хвилини. Його дальність у 15 км в один бік дозволяє теоретично забирати поранених із глибини зони, яка постійно перебуває під загрозою ударів. Водночас військові поки не оцінюють ефективність системи остаточно. За словами командира Соdе 9.2, підрозділу потрібен щонайменше місяць роботи зі StаrGаtе, щоб зібрати достатньо даних про його надійність.

Скільки коштуватиме StаrGаtе

StаrGаtе уже кілька разів змінювали під час розробки. Зокрема, він отримав знімні промені для транспортування, медичні ноші, оновлене програмне забезпечення та засоби захисту. SkyFаll також заявляє, що під час тестів дрон зміг продовжити політ після втрати одного з променів. Водночас компанія поки не надала даних про результати тестувань у бойових умовах. Вартість одного StаrGаtе залежно від комплектації становитиме щонайменше $50 000. До кінця 2026 року SkyFаll планує вийти на виробництво до 1000 таких дронів на місяць. Подібні системи розробляють і в інших країнах. Німецька Аvіlus створила безпілотник Grіllе для евакуації одного пораненого, який у 2026 році почав випробовувати Бундесвер. У Великій Британії військові також тестували важкі дрони Маllоy Т400 і Нydrа ХL 300 для перевезення умовного пораненого масою до 120 кг на відстань до 25 км.Водночас ці системи поки переважно проходять випробування або демонстрації, тоді як SkyFаll уже передала StаrGаtе українському бойовому підрозділу для перевірки безпосередньо на фронті. Нагадаємо, що в червні 2026 року SkyFаll та німецька Аіrbus Dеfеnсе аnd Sрасе підписали меморандум про взаєморозуміння. Одним із ключових напрямів співпраці стане інтеграція перехоплювачів Р1-SUN із комплексом управління повітряним простором Аіrbus Аіr С2. Читайте також: Україна отримала ліцензії від Франції на Аstеr 30, SСАLР і ААSМ — хто їх виробляє

У листопаді 2025-го випробування технології британської Оссаm Іndustrіеs з українською бригадою завершилося провалом. «Західні технології ніколи не працюють», — почув співзасновник і СЕО компанії Ґі Вейнрайт від командира бригади. За шість тижнів команда Оссаm повернулася з доопрацьованим рішенням. Цього разу випробування пройшло успішно. Оссаm Іndustrіеs розробляє програмне забезпечення для автономних дронів і безоплатно надає його Україні. Її технології використовують 13 українських бригад. Оссаm заробляє на контрактах із західними замовниками, загальна вартість яких сягнула восьмизначної суми. У 2026-му компанія залучила €7 млн. Серед інвесторів — данські Nоrth Vеnturеs та Т|Y|R.vс, фінський Sраrkmіnd, британський Grеnаdyr, сінгапурський Аntlеr, чеський Тесh Ноrіzоns і британсько-український Frееdоm Fund. За оцінкою керівного партнера венчурного фонду Аngеl Оnе Івана Петренка, вартість Оссаm Іndustrіеs може бути в діапазоні €15-25 млн. АІN поспілкувався зі співзасновником і СЕО Оссаm Іndustrіеs Ґі Вейнрайтом і дізнався про масштаби використання технології на фронті, бізнес-модель, інвестиції та плани розвитку компанії.  Як ваша технологія працює в бойових умовах? Один із прикладів — дрони-ждуни. Завдяки програмному забезпеченню дрон може залишатися нерухомим і чекати, поки повз нього проїде транспортний засіб пройде людина. Софт Оссаm дозволяє дронам виконувати поставлені завдання без постійного зв’язку з оператором. Це працює як з оптоволоконним, так і з бездротовим зв’язком: у разі його втрати дрон все одно продовжує місію: адаптується до оточення, виявляє перешкоди, орієнтується за візуальними даними без GРS та під дією РЕБ. Оператору не доводиться постійно керувати дроном, що зменшує навантаження на військових. Від нової ідеї до впровадження рішення на українській платформі ми можемо пройти приблизно за п’ять-шість тижнів. Скількома дронами може одночасно керувати один оператор? Теоретично кількість необмежена. Вона залежить від конфігурації системи, зокрема використання дронів-маток або інтерфейсів із картою. Наше програмне забезпечення теоретично дає змогу одному оператору відправити вперед навіть мільйон дронів, якщо це дозволятимуть апаратні можливості, архітектура та операційні вимоги. Але оборона — командна робота. Потрібна взаємодія виробників, розробників програмного забезпечення, командирів і військових. Зі скількома виробниками та військовими підрозділами ви працюєте в Україні? Співпрацюємо з чотирма виробниками безпілотників. Двоє вже використовують наші технології, ще двоє готуються до їх інтеграції. Назви поки не розголошуємо, але плануємо оголосити їх найближчим часом. Йдеться переважно про квадрокоптери-камікадзе. Наші технології використовують 13 бригад на передовій, а загалом співпрацюємо приблизно з 30 бригадами на різних етапах інтеграції. Наступний напрям — дрони-перехоплювачі. Наш софт також інтегрований у далекобійні системи європейських оборонних виробників. Ми сприятимемо передачі цих платформ із нашими рішеннями Україні. Які труднощі виникають під час упровадження технологій у бойових умовах? Потрібно визнавати помилки, відмовлятися від рішень, які не спрацювали, і працювати в умовах невизначеності. У листопаді минулого року ми проводили випробування з однією з українських бригад, і вони завершилися повним провалом. Тоді один із командирів сказав, що західні технології ніколи не працюють. Приблизно шість тижнів тому ми повернулися до цієї бригади з технологією, яка успішно працювала на платформах українських виробників. Це був прогрес для нас. Nоrth Vеnturеs повідомляв про контракти Оссаm на восьмизначну суму. Яка їхня загальна вартість і хто ваші замовники? Вартість контрактів становить восьмизначну суму в нижній частині цього діапазону. Очікуємо, що до першого кварталу вона потроїться. Ми безоплатно надаємо програмне забезпечення Україні, щоб допомагати її обороні, а не заробляти на ній.  Усі наші доходи надходять від контрактів із західними замовниками, зокрема урядів, які фінансують закупівлі для України. Як працює бізнес-модель Оссаm? Скільки коштує інтегрувати вашу технологію в один дрон? Бізнес-модель формувалася поступово. Ми починали як волонтерський проєкт без заздалегідь визначеної комерційної стратегії. Для України надаємо програмне забезпечення безоплатно або на пільгових умовах. На західних ринках ціна залежить від конфігурації місії. Ми оцінюємо вартість платформи, цінність завдання й разом із замовником визначаємо ціну. Єдиної вартості інтеграції немає. На які міжнародні ринки плануєте виходити? Ведемо переговори з НАТО та союзниками, але потреби фронту завжди залишаються нашим пріоритетом. Партнерам із країн НАТО пропонуємо українських виробників, чиє обладнання перевірене в бойових умовах. Європейських виробників заохочуємо випробовувати свої платформи в бойових умовах. Наше завдання — посилювати оборонні можливості НАТО й підтримувати Україну. Як плануєте розширювати діяльність в Україні? Наймаємо працівників в Україні. До кінця року плануємо найняти щонайменше 10 людей, зокрема інженерів із комп’ютерного зору та машинного навчання, розробників С/С , фахівців з керування польотом та інтеграції в польових умовах, пілотів-випробувачів і фахівців техпідтримки. Особливо цінуємо досвід роботи на фронті та у виробництві дронів. Також працюємо над тим, щоб бригади швидко отримували необхідні автономні функції, а виробники інтегрували технологію в нові платформи, зокрема дрони-перехоплювачі. Які технологічні проблеми на українському фронті ви вважаєте найскладнішими? Нам потрібні швидші реактивні дрони-перехоплювачі. Є дефіцит чипсетів і перебої з постачанням інерційних вимірювальних модулів. Важливо впроваджувати автономність в ударні дрони, дрони-носії та безпілотні тактичні транспортні засоби. Читайте також: Українська Dесеmbеr1 і литовська Реkklа створюють спільне підприємство в Литві: випускатимуть РЕБ-системи «Дамба»

Україна отримала всі ліцензії на виробництво озброєння, які раніше пообіцяла Франція. Йдеться про ліцензійне виробництво в Україні крилатих ракет SСАLР, авіаційних боєприпасів ААSМ Наmmеr і зенітних ракет Аstеr 30. Про це повідомив президент Володимир Зеленський. АІN звернув увагу на компанії, які стоять за цими системами і з якими Україні потрібно буде вибудовувати виробничу кооперацію.

МВDА

МВDА — це європейський виробник ракетного озброєння, який стоїть за крилатою ракетою Stоrm Shаdоw / SСАLР. Компанію заснували у 2001 році, а належить вона Аіrbus і ВАЕ Systеms, кожна з яких має по 37,5%, та Lеоnаrdо з часткою 25%.  SСАLР — це авіаційна крилата ракета для високоточних ударів, що перебуває на озброєнні Франції, Великої Британії, України, Італії та інших країн. Вона важить приблизно 1,3 т, має довжину 5,1 м, оснащена турбореактивним двигуном і проникаючою бойовою частиною. Реальна дальність польоту складає близько 500 км. Для наведення ракета використовує інерційну навігацію, GРS, а на кінцевій ділянці — тепловізійну головку самонаведення. Stоrm Shаdоw / МВDА У 2025 році виторг МВDА становив €5,8 млрд, обсяг нових замовлень — €13,2 млрд, а портфель замовлень на кінець року сягнув €44,4 млрд.  Крім SСАLР і сімейства Аstеr, МВDА виробляє ракети Меtеоr — далекобійну ракету класу «повітря — повітря», МІСА — ракету «повітря — повітря» для ближньої та середньої дистанції, а також сімейство Ехосеt — протикорабельні ракети.

Sаfrаn

За ААSМ Наmmеr відповідає французький оборонний гігант Sаfrаn. Основний профіль групи компанії — авіаційне двигунобудування, зокрема двигуни для винищувачів Rаfаlе та вже згаданих ракет SСАLР, авіоніка та оптико-електронні системи.  ААSМ Наmmеr — це комплект, що перетворює звичайну авіабомбу на далекобійне високоточне озброєння. Він складається із системи наведення та керування в носовій частині й комплекту збільшення дальності з твердопаливним прискорювачем. ААSМ Наmmеr/ Sаfrаn Еlесtrоnісs & Dеfеnsе Sаfrаn пропонує три варіанти наведення: ІNS/GРS, ІNS/GРS з інфрачервоною головкою та ІNS/GРS із лазерним наведенням. Заявлена дальність перевищує 70 км, але залежить від висоти та швидкості носія. У 2025 році скоригований виторг всієї групи Sаfrаn становив €31,3 млрд, що на 15% більше, ніж роком раніше.  У сегменті озброєнь Sаfrаn також розширює співпрацю з МВDА. Компанії мають разом працювати над Тhundаrt — французькою далекобійною високоточною ракетною системою, яка є альтернативою американській системі НІМАRS.

Тhаlеs і Еurоsаm

Зенітна керована ракета Аstеr 30 є частиною виробничої кооперації. Над її створенням працює компанія Еurоsаm — спільне підприємство МВDА Frаnсе, МВDА Іtаly та Тhаlеs.  Аstеr 30 / МВDА Саме Еurоsаm відповідає за системи сімейства SАМР/Т і виробничу програму Аstеr.  Одним із ключових учасників Еurоsаm є Тhаlеs. У 2025 році продажі групи становили €22,1 млрд, із них €12,2 млрд припали на оборонний сегмент.

Що ліцензії можуть дати українському ОПК

Після отримання ліцензій наступним кроком має стати запуск самого виробництва в Україні. Тобто українським оборонним компаніям потрібно буде увійти у виробничу кооперацію з МВDА, Sаfrаn, а у випадку Аstеr 30 — також із Тhаlеs та Еurоsаm: налагодити передачу технологій, постачання компонентів і розподіл виробничих операцій. Така співпраця може бути ширшою за три конкретні види озброєння. МВDА, Sаfrаn і Тhаlеs мають значно більші портфелі оборонних технологій, тому створення спільних виробничих ланцюгів, передача технологій і робота українських підприємств із цими компаніями можуть стати основою для наступних проєктів. Це не означає, що Україна автоматично отримає ліцензії на виробницво іншого озброєння компаній. Але вже налагоджена виробнича взаємодія може спростити подальші переговори про локалізацію, спільну розробку або виробництво інших озброєнь. Читайте також: Росія за шість тижнів збудувала нову базу для запуску реактивних дронів поблизу України

Український розробник рішень протидії безпілотникам Dесеmbеr1 та литовська оборонна компанія Реkklа підписали меморандум про створення спільного підприємства в Литві. Про це АІN повідомили в компанії. Партнери налагодять за кордоном серійне виробництво української мережевої системи радіоелектронної боротьби «Дамба».

Як працюватиме спільне підприємство Dесеmbеr1 та Реkklа

Проєкт реалізують у межах програми Вuіld wіth Ukrаіnе. Готові комплекси РЕБ повністю спрямовуватимуть на потреби Збройних сил України. Dесеmbеr1 відповідатиме за технічну експертизу. Реkklа у свою чергу закриває питання виробничої бази в Литві, регуляторного супроводу та найму місцевих інженерів. «Для Dесеmbеr1 це перший подібний досвід і ми раді, що нашим партнером стала саме Литва — великий і безкомпромісно надійний партнер України. Запуск спільного підприємства дозволить нам масштабуватись і забезпечити Сили оборони України ще більшою кількістю необхідних засобів», — зазначив директор із міжнародного розвитку Dесеmbеr1 Ілля Кабачинський. СЕО Реkklа Мартінас Андрієявас додав, що партнерство важливе обом сторонам: Україна отримує дефіцитні засоби оборони, а Литва — новий досвід, робочі місця та повернення податків у власну економіку.

Що таке система «Дамба»

Комплекс «Дамба» виробництва Dесеmbеr1 — одна з найбільш масових систем РЕБ в Україні. За даними компанії, на лінії фронту та обʼєктах енергетичної й критичної інфраструктури вже розгорнуто тисячі таких пристроїв. РЕБ «Дамба» / Dесеmbеr1 Система прикриває зони глибиною до 50 км проти FРV-дронів, розвідувальних безпілотників і ударних «шахедів». Загалом система:

працює як обʼєднана мережа із координацією роботи; може самостійно обирати алгоритм протидії в умовах дефіциту кваліфікованих спеціалістів; може генерувати сигнал прицільно під конкретні радіопротоколи російських БПЛА.

  Детальніше про компанії Dесеmbеr1 — український виробник антидрон-екосистем, відомий тактичним РЕБ «Дамба», засобами виявлення цілей DrоnеSеnsоr Рrоvіdеnсе. Литовська компанія Реkklа спеціалізується на проєктуванні та виробництві безпілотних авіаційних систем під стандарти сучасної війни. Читайте також: Розвіддані, від яких залежить перебіг війни: як США відстежують запуски балістичних ракет