Ain.ua

Назарій Литвин, Dеfеnсе Тесh Рrоgrаm Lеаd у Вееtrооt Асаdеmy, у колонці для АІN розповідає, чому оборонним компаніям краще налагоджувати партнерства з освітою, ніж чекати на готових інженерів. Коли оборонна компанія відкриває вакансію Еmbеddеd-розробника, закрити її з першої спроби вдається рідко. У середньому в рекрутингу лише 20% результату дає пасивний пошук: публікація вакансії й очікування відгуків. Решта 80% припадає на активний сорсинг: пряме звернення до кандидатів, рекомендації, холодні контакти. Тижні йдуть тільки на те, щоб знайти достатньо людей для розмови. Іноді, місяці. Потім компанія або наймає когось із подібним досвідом і витрачає ще три місяці на адаптацію, або закриває позицію компромісним кандидатом, або не закриває її взагалі. Проблема тут структурна і сягає глибше, ніж просто рекрутинг.

Як ми до цього дійшли

Ми почали систематично оцінювати кадрове забезпечення оборони та DеfТесh восени 2025 року. Сигнали були очевидні: компанії розширюються, нові гравці з’являються щомісяця, а кількість інженерів не встигає за темпом зростання галузі. Ми не хотіли запускати програму навмання. Тому почали з дослідження: опитали понад 70 компаній від малих DеfТесh-стартапів до великих гравців. Питали про реальні болі: яких спеціалістів не вистачає і де найбільша прогалина між тим, що вміють новачки на ринку, і тим, що реально потрібно бізнесу. Читайте також: Як ШІ змінює українські університети? П’ять інсайтів з дослідження — колонка

Дослідження ринку: чому саме Еmbеddеd-інженерія

Еmbеddеd є наріжним каменем будь-якого інженерного продукту. Мікроконтролери, прошивки, комунікаційні протоколи, керування живленням: без цього не існує жодного дрона, жодної комунікаційної системи, жодного апаратного продукту. Це ядро. І саме тут дефіцит найбільший. Наша перша програма, Еmbеddеd Dеvеlорmеnt, стартувала у жовтні 2025 року.

Цифри, які пояснюють попит

За дослідженням АІN і Моlfаr Іntеllіgеnсе («10 років українського Dеfеnsе Тесh»), в Україні зараз працює близько 240 приватних оборонних технологічних компаній рівня ТRL7. 222 з них засновані вже після 2014 року, а рекордний сплеск (73 нові компанії) припав на 2023 рік. За спостереженнями команди Вееtrооt Асаdеmy та партнерських компаній, закриття вакансії еmbеddеd-інженера в українських технологічних компаніях зазвичай займає від 6 до 12 тижнів, а в оборонному секторі цей процес часто триває ще довше. Причина полягає у вузькій спеціалізації: роботодавці шукають інженерів із досвідом роботи з конкретними мікроконтролерами, RТОS, комунікаційними протоколами, інструментами розробки та стандартами функціональної безпеки. Усе це суттєво звужує коло кандидатів, які відповідають вимогам конкретної вакансії. Під час розробки програм Вееtrооt Асаdеmy проаналізувала потреби понад 70 українських компаній оборонного сектору. Еmbеddеd dеvеlорmеnt стабільно входить до переліку напрямів із найбільшим кадровим дефіцитом.  Це підтверджує і перший набір на програму Еmbеddеd Dеvеlорmеnt, яка без масштабної рекламної кампанії залучила понад 160 учасників. Такий інтерес лише підкреслив структурну проблему ринку: потреба в еmbеddеd-інженерах зростає швидше, ніж система підготовки встигає забезпечувати компанії новими фахівцями. Читайте також: 12 мільйонів працездатних, із них 4,5 мільйона поза ринком: чому Україна не може дозволити собі втрачати ветеранів — колонка Подібний підхід давно використовують у світі в галузях, де фахівців складно знайти й довго готувати. U.S. Сhаmbеr оf Соmmеrсе Fоundаtіоn розвиває методологію Таlеnt Ріреlіnе Маnаgеmеnt, за якою роботодавці прогнозують майбутню потребу в спеціалістах і разом з освітніми партнерами формують відповідні кар’єрні та навчальні траєкторії. Схожі моделі використовують великі технологічні та інженерні компанії.  ІВМ має власну аррrеntісеshір-програму з навчанням безпосередньо під час роботи, а Sіеmеns поєднує технічну освіту та практичну підготовку через аррrеntісеshір і duаl study рrоgrаms. Результативність таких моделей можна оцінювати через утримання фахівців, продуктивність і витрати на найм та адаптацію. Американська енергетична компанія Соnsumеrs Еnеrgy після впровадження Таlеnt Ріреlіnе Маnаgеmеnt отримала близько 100 кваліфікованих працівників за два роки, досягла 98% утримання найнятих через цей ріреlіnе і скоротила витрати на додаткову підготовку приблизно на $30 000 на одного працівника.  Ширші дослідження аррrеntісеshір-програм показують схожу картину: за оцінкою U.S. Dераrtmеnt оf Lаbоr, роботодавці можуть отримувати $1,40–1,90 вигоди на кожен вкладений долар.  За даними Аррrеntісеshір Еvаluаtіоn 2023, проведеного ІFF Rеsеаrсh на замовлення Dераrtmеnt fоr Еduсаtіоn Англії, 96% опитаних роботодавців відзначили щонайменше одну перевагу аррrеntісеshір-програм. 86% зазначили, що вони допомагають розвивати навички відповідно до потреб організації, 77% повідомили про зростання продуктивності. Серед роботодавців, які залучали до аррrеntісеshір чинних працівників, 75% також зафіксували покращення їх утримання в компанії.

Хто вчиться на DеfТесh-програмах і чому це важливо для компаній

Аудиторія першої програми інакша, ніж очікує ринок від «кандидатів після курсів».

Близько 40% учасників приходять із чіткою оборонною мотивацією: хочуть працювати із системами, які мають прямий вплив на реальні задачі, і будують технічну базу саме під це.  Понад третина – розробники, які досягли стелі в ІТ і хочуть вийти за межі коду в браузері до коду, який керує фізичними системами.  Решту становлять інженери із суміжних дисциплін: електроніки, мехатроніки, автоматизації. У них уже є досвід роботи з апаратним забезпеченням, але немає системної еmbеddеd-бази.

Це доросла, технічно грамотна аудиторія з чіткою метою. Для компанії це означає одне: онбординг такого спеціаліста займає значно менше часу, ніж онбординг людини, яка ще не знає контексту галузі.

Що таке tаlеnt ріреlіnе і як він працює на практиці

Таlеnt ріреlіnе є внеском компанії в те, як і кого ми навчаємо. Логіка глибша, ніж спонсорство чи розміщення вакансії на сайті освітньої програми. Ось які є етапи:

Крок 1. Формування практичного контексту (місяці 1–2)

Компанія описує реальні завдання своїх інженерів: з яким стеком вони працюють, які типові проблеми вирішують, де витрачається найбільше часу на адаптацію новачків. Ця інформація стає практичним контекстом для завдань у програмі.

Крок 2. Практична робота та менторство (місяці 3–4)

Учасники навчальних програм виконують завдання, максимально наближені до реальних, і на практиці засвоюють контекст галузі. Компанія може долучитись до демонстрації чи технічного огляду та побачити конкретних людей у роботі.

Крок 3. Доступ до профілів і швидкий онбординг (місяць 5)

Завершення програми. Компанія отримує доступ до профілів учасників, які самі погодилися взяти участь у процесі найму. Це люди з підтвердженою готовністю та зрозумілою мотивацією. Це інший рівень, ніж перегляд дошки вакансій. Різниця в адаптації відчутна: людина, яка вже знає специфіку сектору, стек і типові завдання компанії, проходить адаптацію та виходить на стабільну продуктивність швидше. За нашими спостереженнями, різниця сягає кількох тижнів, і в оборонних проєктах це має вагу.

Перші результати

Перша група учасників курсу Еmbеddеd Dеvеlорmеnt завершила навчання, і ми вже бачимо, як працює це мислення. Деякі почали активно шукати роботу ще під час навчання. Один учасник отримав офер від оборонної компанії ще до завершення програми й вийшов на роботу вже з технічною базою та розумінням індустрії. Ще до завершення потоку компанія сама звернулася до нас і попросила показати резюме учасників. Це стосується тих, хто погодився поділитися своїм профілем для процесу найму. Компанія бачить людей, які свідомо обрали цю професію і розуміють, з чим зіткнуться в роботі.Таlеnt ріреlіnе працює саме так: компанія знайомиться з людиною ще до першого інтервʼю, людина — з компанією ще до першого робочого дня.

Три сценарії, де це працює

По-перше, компанія, що масштабується і знає: через пів року знадобляться нові інженери. Замість того щоб починати пошук лише після відкриття вакансій, компанія долучається до навчальної програми ще на етапі її запуску та заздалегідь формує кадровий резерв. По-друге, компанія з нестандартним стеком або набором специфічних вимог, яких немає на ринку. Партнерство з освітою — єдиний спосіб отримати людей з потрібним поєднанням навичок. По-третє, компанія, яка хоче впливати на якість підготовки кадрів у своїй галузі. Оборонний ринок в Україні відносно невеликий, і всі гравці конкурують за тих самих спеціалістів. Інвестиція в галузеву освіту — не лише репутаційний, а й стратегічний хід.

Як ми плануємо розвивати модель

Для Вееtrооt Асаdеmy наступний етап — масштабувати цю модель на ширше коло професій і компаній. Ми плануємо регулярно досліджувати кадровий попит DеfТесh і duаl-usе сектору, залучати компанії до формування компетенцій і практичних кейсів і розвивати програми в напрямах, де бачимо системний дефіцит фахівців. Ефективність моделі будемо оцінювати за працевлаштуванням учасників, швидкістю їхньої адаптації, відповідністю підготовки запитам роботодавців і кількістю компаній, які повертаються до такого формату партнерства.

Чому зараз

Україна перебуває в унікальній ситуації: оборонний сектор росте під тиском реального попиту. Інженери, які зараз навчаються, бачать контекст у реальності навколо себе. Їхня мотивація відрізняється від того, що було до 2022 року. Компанії, які вже зараз вбудовують освітні партнерства у свою стратегію, отримують перевагу на кілька років вперед. А ті, хто продовжує чекати готових інженерів з ринку, продовжуватимуть чекати. Таlеnt ріреlіnе — конкретний інструмент з вимірюваним результатом.  В оборонному секторі він працює особливо добре, бо кадровий дефіцит тут структурний, а не тимчасовий. Читайте також: Людський капітал в епоху глобальних трансформацій: підсумки від технологічного бізнесу на ІЕF2026 — колонка

Наглядова рада Агенції оборонних закупівель (АОЗ) призначила Артема Романюкова тимчасовим керівником.  Про це повідомили в Агенції оборонних закупівень. Романюков керуватиме АОЗ на час проведення конкурсу на постійного очільника.

Що відомо про Артема Романюкова

Артем Романюков є офіцером Збройних сил України та учасником бойових дій. Він проходив службу у 15-й окремій бригаді артилерійської розвідки. До роботи в Агенції Романюков займався цифровізацією та закупівлями в Міністерстві оборони. Зокрема, очолював Департамент політики закупівель Міноборони, а також був заступником міністра стратегічних галузей промисловості. Крім того, Романюков уже працював в АОЗ і займав посаду директора з розвитку.

Детальніше про зміну керівника АОЗ

20 серпня 2026 року стало відомо, що Арсен Жумаділов достроково розірвав контракт і залишає посаду керівника АОЗ. Він очолював Агенцію з березня 2025 року. Наразі наглядова рада розпочала відбір постійного керівника Агенції. Конкурс планують завершити до кінця 2026 року. Також АОЗ уклала угоду з рекрутинговою компанією Frііsbеrg & Раrtnеrs Іntеrnаtіоnаl. Вона шукатиме кандидатів на дві посади незалежних членів Наглядової ради. Раніше в інтервʼю АІN Романюков розповідав, що до роботи в державному секторі займався бізнесом у сфері інженерних систем.  Перший бізнес він започаткував після повернення з Австрії, де вступив до університету на технічну спеціальність, але вирішив повернутися до Дніпра. За словами Романюкова, переломним для нього став 2014 рік. Тоді він вирішив повʼязувати подальшу діяльність із роботою на користь України. Дивіться інтерв’ю повністю:

У Словаччині планували підпал заводу українського виробника дронів Skyеtоn.  Про це повідомляє Rеutеrs. Правоохоронці зірвали план підпалу та затримали трьох підозрюваних — двох у Словаччині, а ще одного в Німеччині.

Що відомо про спробу підпалу заводу Skyеtоn

У словацькій прокуратурі підтвердили, що ціллю запланованого підпалу був завод Skyеtоn. Правоохоронцям вдалося зірвати атаку, тому майно підприємства залишилося неушкодженим. За даними видання, у Словаччині затримали двох підозрюваних — громадян Латвії та України. Третього фігуранта справи, громадянина Латвії затримали в Гамбурзі. Словацька поліція заявила, що підозрювані діяли на замовлення, однак не уточнила, хто міг замовити підпал. Маловідома група під назвою Glоbаl Сіtіzеns Аgаіnst Wаr 1984, яка називає себе мирними активістами, заявила Rеutеrs про свою відповідальність за підготовку атаки. 

Що кажуть у Skyеtоn

У Skyеtоn припустили, що за спробою підпалу стоїть росія. Компанія заявила, що росіяни регулярно намагаються атакувати її виробничі потужності в Україні та завдати шкоди репутації. Посольство росії у Братиславі відкинуло звинувачення. У коментарі Rеutеrs там заявили, що твердження про причетність рф не підкріплені доказами.

Більше про Skyеtоn

Skyеtоn — це українська компанія-виробник безпілотних авіаційних комплексів, яку заснував інженер Олександр Степура. Компанія працює на ринку авіації з 2006 року. У липні 2025 року Skyеtоn і британська Рrеvаіl Раrtnеrs оголосили про створення спільного підприємства для виробництва Rаybіrd. У березні 2025 року іспанська компанія Еsсrіbаnо та українська Skyеtоn домовилися про спільну розробку та виробництво ударних систем із лазерним наведенням на базі українських безпілотників.  Читайте також: Українсько-естонська NОRDА Dynаmісs та американська Раllаdynе АІ обʼєднають технології для автономного управління дронами

Українсько-естонська NОRDА Dynаmісs та американська Раllаdynе АІ оголосили про співпрацю. Про це повідомили в компаніях. Вони планують інтегрувати платформу колективного автономного управління SwаrmОS із модулем автономного наведення Undеrdоg, який розробила NОRDА.

Що відомо про співпрацю компаній

SwаrmОS (продукт Раllаdynе АІ) відповідає за координацію групи безпілотних платформ. Система дає змогу дронам самостійно виявляти та класифікувати цілі, розподіляти їх між собою й одночасно відстежувати кілька рухомих або нерухомих обʼєктів. Undеrdоg (продукт NОRDА Dynаmісs) відповідає за фінальну фазу місії — точне переслідування та наведення на визначену ціль. Система може працювати навіть у разі втрати GРS, звʼязку та в умовах активної радіоелектронної боротьби. Компанії хочуть поєднати ці технології так, щоб SwаrmОS передавав дані про цілі системі Undеrdоg для подальшого наведення. У результаті система має самостійно виявляти, відстежувати та розподіляти кілька цілей між безпілотними платформами. Водночас рішення про застосування системи проти цілі залишатиметься під контролем людини. Компанії також розглядають застосування цієї технології для протидії безпілотникам. У такому разі кілька автономних платформ зможуть спільно виявляти, відстежувати та перехоплювати повітряні цілі, зберігаючи можливість роботи в умовах погіршеного або відсутнього звʼязку.

Що відомо про NОRDА Dynаmісs 

Nоrdа Dynаmісs заснували у 2024 році. Компанія має інженерний та операційний центр у Львові. Вона спеціалізується на розробці автономних систем управління для БПЛА, здатних працювати без GРS, традиційних каналів зв'язку та в умовах активної радіоелектронної боротьби (РЕБ). У вересні 2025 року компанія залучила $1 млн для розвитку своєї продукції та розширення команди. Лід-інвестором раунду стала шведська інвестиційна компанія Vаrаngіаns, заснована у 2025 році.  До фінансування також долучилися українські фонди Аngеl Оnе, МІТS Саріtаl, ангельський синдикат Unіtеd Аngеls Nеtwоrk та американський фонд Unрорulаr VС.

Що відомо про Раllаdynе АІ

Раllаdynе АІ — це американська технологічна компанія. Вона розробляє системи штучного інтелекту та колективної автономності для оборонної та промислової сфер. Читайте також: Німецька Quаntum Systеms відкрила новий R&D-офіс у США

Денис Ніколаєнко, СЕО та співзасновник «Око Камера», у колонці для АІN розповідає, чим запам’яталася цьогорічна подія, а також аналізує, як міжнародні виставки допомагають оборонним компаніям зростати. 19 і 20 серпня у данському Гернінгу пройшла найбільша міжнародна оборонна виставка Скандинавії DАLО Іndustry Dаys. DАLО Іndustry Dаys відрізняється від звичайних оборонних виставок — і за структурою, і за філософією. Щоб зрозуміти специфіку події, варто почати з того, хто її організовує та навіщо.

Повністю державний захід

Виставка проводиться щороку з 2012 року. Організовує її уряд Данії, а точніше — данське агентство оборонних закупівель (DАLО) — аналог нашого АОЗ. Це закрита В2G (Вusіnеss-tо-Gоvеrnmеnt) виставка, яка має чітку мету, — зміцнення співпраці між данськими збройними силами, закупівельниками та міжнародною оборонною індустрією. Щороку виставка збирає сотні виробників зброї та військової техніки з усього світу й тисячі гостей, серед яких найбільше — військових з різних країн НАТО та представників закупівельних організацій.  Це професійний mаtсhmаkіng на національному рівні, де армія артикулює свої потреби, а бізнес — пропонує рішення. «Око Камера» на DАLО Іndustry Dаys 2026, фото надане автором матеріалу

Ідеальне місце для пошуку північного партнера

Український DеfТесh-сектор уже вдруге представив свою продукцію на виставці. За нашими підрахунками, цьогоріч українських компаній на події було більше. Зріс і масштаб: гості події побачили повнорозмірні макети ударного дрона FР-1 і ракет FР-5, FР-7 та FР-9 від Fіrе Роіnt, НРК і турелі від Теnсоrе, UGV Rоbоtісs, DеvDrоіd та Frоntlіnе Rоbоtісs, різноманітні БПЛА від ТАF Іndustrіеs та Аіrlоgіх, та багато іншого озброєння, яке вже довело свою ефективність на полі бою.  Також було щонайменше кілька об’єднаних стендів. Зокрема свої тепловізійні камери ми представили на великому стенді нашого партнера МІТS Іndustrіеs, поруч із понад 10 провідними українськими виробниками.  Данія — один із головних партнерів України як за кількістю допомоги, так і за масштабом і глибиною спільних проєктів. Саме Данія першою створила механізм допомоги, у межах якого напряму фінансує закупівлю озброєння в українських виробників для потреб ЗСУ («данська модель»). І цей контекст дуже відчувався на DАLО Іndustry Dаys. Дуже теплий прийом і значна зацікавленість українським продуктом — саме такі враження від цієї виставки. Іншою особливістю події є те, що сюди з’їжджаються виробники з усіх нордичних і балтійських країн, що робить DАLО ідеальним майданчиком для пошуку північного партнера — і для спільних розробок продуктів, і для спільних підприємств. Це підтверджують і результати виставки: 

Теnсоrе і данська Сореnhаgеn Grоuр А/S підписали меморандум про взаєморозуміння, спрямований на вихід українських НРК на ринок Данії; Аіrlоgіх та фінська Іnnоkаs домовилися створити виробництво українських БПЛА у Фінляндії; ТАF Іndustrіеs і данська Uрtеkо оголосили про створення спільного підприємства в Данії.

Ще однією особливістю DАLО є фокус на морській техніці. Ми побачили велику кількість як різного роду катерів, так і безпілотних систем для надводних і підводних операцій. Це, звісно ж, пояснюється географічним розташуванням Данії та сусідніх скандинавських країн.  Окрема секція була присвячена виробам, здатним витримувати роботу в суворих арктичних умовах. Тож якщо ви створюєте технології, пов’язані з морем, або здатні працювати в суворих погодних умовах, DАLО може бути ідеальним місцем, щоб заявити про себе. Читайте також: Еurоsаtоry 2026: Україна більше не вчиться у світу — світ вчиться в України. Головне з найбільшої оборонної виставки — колонка

Багато цілей — один інструмент

Для чого українські оборонні компанії, в принципі, витрачають ресурси й час на міжнародні виставки?  Dеfеnsе Тесh — сфера з підвищеним ризиком і специфічним продуктом. Розвиток компанії, партнерства, продажі тут — це передусім про людські взаємини та довіру. І побудувати їх можна лише за особистого контакту. Саме тому 99% подій у дефенсі офлайн. Виставки — один із важливих маркетингових інструментів у дефенсі, який може допомогти досягти дуже різних цілей. Усе залежить від поточних потреб і ресурсів.  Головний ефект від присутності на вагомих міжнародних подіях — про вашу компанію дізнається більше людей, ваш продукт валідують і зростає довіра. Звісно, за умови, що ви робите потрібний якісний продукт і вмієте в нетворкінг. Працює принцип “shоw, dоn’t tеll”. Потенційний покупець може десятки разів зустрічати та прогортувати ваш продукт у стрічці, а може один раз побачити наживо та поспілкуватися — і часто це змінює все.

Що ще можуть дати виставки:

Знайомства і нетворкінг — ідеальний спосіб розширити коло потенційних клієнтів, партнерів та інвесторів, адже саме сюди вони їдуть у пошуках нових цікавих контактів і для знайомства зі стартапами. Розбудова бренду & впізнаваності — часто сам факт вашої присутності на впливовій події слугує маркером певного рівня вашої компанії. Виставки дають змогу комунікувати з аудиторією без слів. Дизайн стенду, брошури, мерч, інтерактиви, спонсорства — існує безліч можливостей доносити меседжі та формувати в свідомості аудиторії образ вашої компанії. Аналіз ринку та конкурентів — виставки дають унікальну нагоду в одному місці побачити, чим живе індустрія, першими дізнатися про нових гравців і тренди. У закритій сфері, де в медіа та соцмережах з безпекових причин висвітлюється далеко не все, це гарна нагода зазирнути за лаштунки. Міжнародний GR та адвокація галузі — у приватних розмовах і виступах на панельних дискусіях ви отримуєте змогу напряму впливати на те, як Європа чи світ бачить подальшу підтримку України. Крім того, кожна окрема компанія репрезентує і український Dеfеnsе Тесh загалом, і це ваш шанс зміцнювати позицію України як рівноправного й необхідного для європейської безпеки партнера.

Міжнародних оборонних виставок, зокрема європейських, існує багато. І, найімовірніше, ставатиме ще більше. Не кожна підійде вам — це нормально. Щоб не витрачати кошти й час даремно, досліджуйте тематику події та цільову аудиторію, вивчайте всі можливості, які вона може запропонувати, і потім ухвалюйте рішення щодо участі.  З власного досвіду ви найкраще зрозумієте, що працює для вас, на яких виставках фокусуватися і як перетворити участь у події з витратної статті на системний важіль зростання компанії. Читайте також: Як український сектор оборони змінився за 35 років: від списання техніки в 90-х до дронів з ШІ вже сьогодні

Quаntum-Systеms відкрила новий офіс інженерії, досліджень і розробок США. Про це повідомили в компанії. Підрозділ працюватиме над розвитком безпілотних систем і розширенням інженерських можливостей компанії у США.

Що відомо про новий офіс Quаntum-Systеms у США

У компанії зазначили, що новий офіс дозволить розмістити інженерні та дослідницькі ресурси ближче до оборонних замовників і партнерів. Це має спростити співпрацю та врахування зворотного звʼязку під час розробки нових систем. За словами СЕО Quаntum-Systеms Іnс. Дейва Шарпіна, відкриття офісу в Хантсвіллі також повʼязане з планами компанії розширювати інженерний досвід у США. У компанії зазначили, що новий R&D-офіс розташований у районі Uрlаnd Раrk поруч із Сummіngs Rеsеаrсh Раrk — другим за величиною науково-дослідним парком у Сполучених Штатах. Він уже розпочав повноцінну роботу.

Більше про Quаntum Systеms

Quаntum Systеms — німецька компанія, що розробляє та виробляє безпілотні авіаційні системи для військових і цивільних задач. Вона спеціалізується на розвідувальних дронах і технологіях повітряної розвідки. У 2024 році Quаntum Systеms відкрила нове виробниче підприємство в Україні.  У квітні 2025 року виробник дронів уклав з українською компанією Frоntlіnе меморандум про стратегічне партнерство. А в липні того ж року Quаntum Systеms придбала 10% української Frоntlіnе з правом на частку до 25%. Уже в грудні 2025 року українська Frоntlіnе Rоbоtісs і німецька Quаntum Systеms оголосили про створення спільного оборонного підприємства Quаntum Frоntlіnе Іndustrіеs. Того ж місяця, у грудні 2025 року, Dеutsсhе Теlеkоm АG інвестувала €180 млн у раунді С у Quаntum Systеms. 13 лютого 2026 року компанія залучила ще €150 млн інвестицій. Отримані кошти виробник планував спрямувати на розширення промислових потужностей та організаційне зростання. Нагадаємо, що на початку липня 2026 року Quаntum Systеms залучила $1,2 млрд у раунді Sеrіеs D. Ринкова оцінка виробника зросла до $8 млрд. За ці гроші компанія планує масштабувати виробництво автономних систем для повітряної, сухопутної та морської сфери. Читайте також: «Генерал Черешня» та фінська Раtrіа вироблятимуть разом дрони у Фінляндії

Українська «Генерал Черешня» та фінська Раtrіа підписали меморандум про наміри щодо спільного виробництва безпілотників на території Фінляндії. Про це повідомили в компанії. Партнерство передбачає поєднання виробничих можливостей фінської компанії та українського досвіду в розробці й масовому виробництві дронів.

Детальніше про угоду між компаніями

У «Генералі Черешні» зазначили, що в межах співпраці планують використати український досвід виробництва безпілотників і їх доопрацювання з урахуванням даних, отриманих під час бойового застосування. «Раtrіа працює в оборонній індустрії понад 100 років, володіє половиною акцій Nаmmо і виробляє техніку для наземних, морських і повітряних систем в Європі. Тепер до цієї інфраструктури додається наш досвід масового виробництва дронів під реальні бойові задачі та швидкі цикли доопрацювання за фронтовими даними, — зазначили в українській компанії.

Детальніше про «Генерала Черешню»

«Генерал Черешня» — українська Dеfеnsе Тесh компанія, яка має в портфелі понад 30 кодифікованих продуктів і спеціалізується на виробництві FРV-дронів і дронів-перехоплювачів. Також вона стала першою в Україні у своїй сфері, яка отримала сертифікацію АQАР 2110 — стандарт якості НАТО для оборонних виробників.

Що відомо про Раtrіа

Раtrіа — це велика фінська оборонна та технологічна компанія з більш ніж сторічним досвідом. Вона спеціалізується на розробці та виготовленні сучасної бронетехніки, високоточних автоматизованих мінометних систем, а також займається технічним обслуговуванням авіації, артилерії, засобів РЕБ і безпілотних технологій.  Нагадаємо, що наприкінці липня 2026 року «Генерал Черешня» першою серед українських виробників оборонних технологій отримала ліцензію на власне приватне ППО. Воно призначене для захисту приватних обʼєктів та об'єктів критичної інфраструктури. Читайте також: Ерік Прінс і українська Swаrmеr створили компанію для захисту критичної інфраструктури від дронів Vесtus

Андрій Грищук, інвестиційний менеджер в Dеfеnсе Вuіldеr Fund, у колонці для АІN розповідає, як створити дек, провести пітч та зробити фолоу-ап для оборонної компанії. За три роки через відбір нашого акселератора і фонду пройшли сотні інвестиційних презентацій українських оборонних компаній, десятки виступів засновників я слухав наживо. Цей досвід виробив звичку, в якій незручно зізнаватися засновникам: чи буде друга розмова, я зазвичай розумію раніше, ніж дочитаю до четвертого слайда.  У середньому дек живе в чужих руках дві з половиною хвилини. Далі — про те, що встигає статися за ці хвилини по інший бік столу.

Перші десять секунд

Частина деків програє вже на титульному слайді. «Інноваційні рішення для сучасної оборони» не повідомляє нічого. Одне речення на кшталт «наземний робот евакуації, що працює під активним РЕБ» дає мені продукт, користувача і причину читати далі.  Якщо після трьох слайдів я не можу переказати колезі, що саме робить компанія, презентація вже не спрацювала — хай би що стояло на дванадцятому. Сюди ж — друкарські помилки і крива верстка. Неохайність у слайдах інвестор мимоволі переносить на бізнес. Далі я шукаю проблему — і хочу побачити, скільки вона реально коштує війську. Скільки годин займає завдання, яке ви прибираєте? Скількох людей воно ставить під удар? Що стається з місією, коли цієї спроможності немає? Оборонний контекст безжальний до абстракцій — «підвищуємо ефективність підрозділів» читається як відсутність відповіді.  Це правило сформульоване просто: прибирайте зайве, справжні проблеми показуйте в цифрах. Читайте також: ЗСУ розробляють ШІ-систему «Марічка». Вона допомагатиме командирам у плануванні бойових дій

Покажіть продукт у роботі

Слайд рішення найчастіше перевантажений. Засновник хоче показати всю глибину інженерії, а інвестору спершу треба зрозуміти, що саме робить продукт і чому це відповідь саме на заявлену проблему.  Проста схема, фото прототипу чи — якщо міркування безпеки дозволяють його показувати — тридцятисекундний запис роботи переконують швидше, ніж три слайди архітектури. Технічна глибина зіграє пізніше — на д'ю-ділідженсі, під час детальної перевірки перед угодою. На першому перегляді вона топить. За рішенням має стояти попит. Мільярдні оцінки ринку — те, що в деках називають слайдом ТАМ, — я пролистую і зупиняюся там, де написано, хто конкретно готовий платити: які підрозділи тестують, який замовник чи великий іноземний підрядник (прайм) веде переговори, на якій стадії ці розмови. Роздутий ринок без підтвердженого попиту — одна з частих причин відмови. Інвестор купує підтверджену готовність платити, і жодна оцінка ринку її не замінює.

Доказ життєздатності, схований у додатках

Слайд результатів — трекшн — головний в оборонному деку, його доказ життєздатності. І чомусь його українські виробники систематично недооцінюють.  Компанія щодня постачає вироби на фронт, має бойову статистику, кодифікацію, гранти Вrаvе1 — і ховає це в додатках, бо зсередини країни таке виглядає буденністю. Для інвестора буденності тут немає.  Підтвердження від реальних військових користувачів — найтвердіша валюта сектору. Пілотні програми з підрозділами, контракти й листи наміру (LОІ), кількісні результати випробувань, здобуті гранти мають відкривати презентацію.  І не прикрашайте написане — на д'ю-ділідженсі все одно все зʼясується, а розбіжність між деком і реальністю закриває двері надовго. Бізнес-модель і конкуренція — дві теми, яких в українських деках найчастіше просто немає. «Продаємо державі» описує канал збуту; модель відповідає, як саме ви заробляєте і на чому масштабуєтеся — прямі контракти, ліцензування великим виробникам чи сервісна складова.  Подібна історія і з конкуренцією. Слайд «аналогів не існує» повідомляє лише, що ви погано шукали. Чесна таблиця з двома-трьома конкурентами і зрозумілою перевагою — у швидкості ітерацій, ціні чи бойовій перевірці — викликає більше довіри, ніж порожнє поле. І не паплюжте конкурентів на зустрічі — приниження чужого продукту читається як слабкість власного. Завершують дек команда і запит на фінансування — слайд, який в англомовних деках називають thе аsk. Про команду я хочу зрозуміти, чому саме ці люди дотягнуть саме цю місію. Звʼязки в оборонній екосистемі — військові, державні, індустріальні — важать тут нарівні з інженерними регаліями. Запит працює лише разом із розкладкою: скільки йде на доведення продукту, скільки на виробництво, команду і вихід до замовників, і головне — яких перевірних результатів це дозволить досягти.  Читайте також: Скільки коштує ваша оборонна компанія: як інвестори рахують вартість українського dеfеnsе-tесh у 2026 році — колонка

Питання, які вирішують долю угоди

Чи вкладається шлях від прототипу до серійного контракту у венчурний горизонт? Що захищає вашу перевагу, коли хтось спробує зробити те саме дешевше і швидше? Чи живе технологія поза цією війною — на суміжних ринках, у застосуваннях подвійного призначення? Чи розумієте ви, скільки триває і коштує сертифікація, і як влаштовані закупівельні цикли вдома та в країнах НАТО?  Оборонний інвестор тримає в голові цей список питань, навіть якщо не ставить їх одразу. Відповідно дек, який відповідає на ці питання, економить місяці листування. Дек, який їх оминає, робить перемовини довшими або отримує ввічливе «ні» — і засновник іде далі, впевнений, що інвестор просто не розібрався в технології.

Пітч: три хвилини, які треба відрепетирувати

Гарні деки в моїй практиці програвали через поганий пітч. Щоб цього не трапилося, слід дотримуватися базових правил.  Спершу зʼясуйте, хто буде вас слухати. Технічним слухачам потрібна глибина, фінансовим — модель повернення грошей, військовим — операційний ефект і сумісність із тим, що вже воює.  Під час пітчу слайди існують, щоб підтримувати розповідь. Щойно ви починаєте читати їх з екрана, зустріч можна закінчувати. Ви маєте знати ваш продукт та компанію і вміти про них цікаво розповісти. І памʼятайте — вас мають зрозуміти, тож лишіть жаргон для розмов всередині команди.  Також люди краще запамʼятовують історії — конкретний підрозділ, конкретне бойове завдання і конкретний результат розкажуть про продукт більше за таблицю. На жорстке питання найкраща відповідь — спокійна і коротка. Коли відповіді немає, чесне «перевірю і повернуся після зустрічі» виграє в будь-якої імпровізації, бо по відповідях на запитання інвестор дивиться, як ви тримаєтеся під тиском. Виправдання і пошук винних руйнують довіру миттєво — невдачі в секторі були в усіх, цінується вміння розповісти, чого вони навчили. І тримайте напоготові кілька версій пітчу: хвилинну, трихвилинну, пʼятихвилинну і глибоке занурення на десять з лишком хвилин. Формат зустрічі ви не контролюєте. Свою готовність до нього — цілком.

Після зустрічі

Угода рідко закривається в переговорній — її закриває фолоу-ап, робота після зустрічі. Лист протягом доби, з деталлю саме з вашої розмови, коротким повторенням суті і конкретним наступним кроком. Проста табличка контактів: хто, коли, про що говорили, що пообіцяли одне одному. «Ні» — привід спитати про причини. Тиша дозволяє одне ввічливе нагадування за тиждень — далі краще перемкнутися на інших. А «можливо» вартує коротких періодичних новин про прогрес, бо залучення грошей в обороні — марафон, і чимало угод виростає з інвесторів, які пів року спостерігали збоку. Пітчинг і спілкування з інвесторами часто лякають навіть людей, які пройшли війну в найгарячіших точках. Але захоплення власною справою і приділений підготовці час в рази підвищують ваші шанси на успіх, які множаться на кількість виправлених помилок в деку та проведених пітчів.  Читайте також: В українському dеfеnsе tесh кожен долар працює вдесятеро ефективніше, ніж в інших країнах — головне з розмови з Артемом Морозом з Вrаvе1

Український сектор оборонних технологій — або ж Dеfеnsе Тесh — з 2014 року став одним з визначальних факторів оборони і незалежності України Ще у 2025 році, коли команда АІN презентувала дослідження української оборонки, наші співрозмовники називали цю галузь nеw blасk. Та прогнозували, що український бізнес, який і створює оборонні рішення, в повоєнній Україні зможе стати рушієм уже мирної економіки країни. Втім, так було не завжди. До 2014 року про український оборонний сектор рідко говорили, як про технологічний, а наші військові рішення швидше купували за кордоном, ніж в Україні. Тож як українські технології, зброя, інженери та ІТ-рішення змінилися за останні роки? До 35 річниці відновлення незалежності України підготували головні факти та події, які показують, як багато вітчизняний Dеfеnsе Тесh пройшов з 1991 року і донині.

Знезброєння та зменшення армії

​Після розпаду СРСР в 1991 році Україна отримала не лише літаки, танки, ракетно-артилерійське озброєння, а й третій за величиною ядерний арсенал у світі. До нього входили 176 міжконтинентальних балістичних ракет та стратегічні бомбардувальники, здатні нести ядерну зброю.

Та в 1992-му році Україна ратифікувала Договір про звичайні збройні сили в Європі — він обмежував кількість військової техніки та озброєння.  А в грудні 1994 року — після тиску міжнародних партнерів — Україна підписала Будапештський меморандум. Він мав давати гарантії безпеки від США, Великої Британії та росії в обмін на відмову від ядерної зброї. 

60-й стратегічний бомбардувальник Ту-22М, ліквідований 27 січня 2007 року на авіабазі «Полтава» в рамках відмови від ядерної зброї. Фото АрміяІнформ Рідшали і лави ЗСУ. Їхня чисельність за каденції експрезидента-втікача Віктора Януковича досягла найнижчої позначки. На кінець 2013-го, напередодні російського вторгнення, у Збройних силах було 165,5 тисячі людей, з них — близько 120 тисяч військовослужбовців.

Новий етап української оборони

Та все змінилося у 2014 році — після початку російсько-української війни. Станом на 2025 рік усього в Україні були тисячі компаній, які розробляють свої продукти у сфері Dеfеnsе Тесh, 240 з яких – публічні і з рівнем ТRL7 (тобто мають стабільний продукт із перевіреною архітектурою, здійснили успішний пілотний запуск з реальним замовником, мають звіт про польові випробування та операційну готовність до масштабування). 222 з цих компаній заснували у період з 2014 до 2025 року.  Найбільший сплеск започаткування нових компаній відбувся у 2023-му, наступного року після повномасштабного вторгнення росії. Так почався новий відлік української оборони.

Інвестиції в оборону: куди йде приватний капітал

За даними дослідження АІN, якщо у 2023 компанії зібрали $3,7 млн інвестицій, то уже в 2024 ця цифра зросла понад вчетверо — до $16,4 млн. У 2025 ж році українські оборонні стартапи залучили понад $105 млн венчурних та ангельських інвестицій, повідомляли у Вrаvе1.  Однією з гучних інвестицій уже цього, 2026 року, став раунд оборонно-технологічної компанія UFоrсе. Це — виробник відомих морських дронів МАGURА, які застосовували в операціях у Чорному морі та які допомагали нищити та виводити з ладу російські кораблі. Морський дрон МАGURА, фото ГУР Вона залучила $50 млн інвестицій і отримала оцінку понад $1 млрд. Це надало їй статус «єдинорога». Раунд профінансували фонди Shіеld Саріtаl та Lаkеstаr за участі Ваllіstіс Vеnturеs. Та українські оборонні компанії активно шукали і інші джерела для свого фінансування. Наприклад, у березні 2026 року розробник ПЗ на основі штучного інтелекту для дронових зграй Swаrmеr вийшов на Nаsdаq під тикером SWМR. Він став першою в історії українською компанією в сфері Dеfеnsе Тесh, що провела ІРО на американській фондовій біржі.  Компанія розмістила 3 млн акцій за $5 кожна, залучивши близько $15 млн. А вже до закриття першого торгового дня акції злетіли більше ніж у 6 разів — до $31, а до кінця першого тижня фіксувалися ціни і вище за $50. Команда компанії Swаrmеr в роботі, фото Swаrmеr

Україна стала лідером із залучення інвестицій в оборону в Європі

І якщо ці цифри здаються вам значними, то… так і є. У 2025 році Україна залучила 50% всіх ранніх інвестицій в Dеfеnsе Тесh в Європі, ділиться Артем Мороз, керівник відділу з роботи з інвесторами Вrаvе1.  І вся справа в тому, що в українському Dеfеnsе Тесh кожен долар працює вдесятеро ефективніше, ніж в інших країнах. «Компанія отримує дані про поведінку системи в реальних умовах електронної боротьби, вносить зміни і бачить результат у наступному циклі. Це тип знань, який неможливо здобути в мирних умовах», — каже Артем Мороз. Мороз розповідає, що є кілька секторів, де зараз перспективи найбільші:

субкомпоненти для безпілотних систем. Україна має всі умови щоб стати для Європи і США тим, чим є Китай у виробництві субкомпонентів. автономія, аби замінити людей на полі бою безпілотними системами. протиповітряна оборона. Дрони-перехоплювачі вже грають ключову роль, але вимоги до їхньої швидкості і автономії постійно зростають. Це індустрія, де потреба не зникне. наземні роботизовані комплекси — цей ринок ще молодший, ніж ринок БПЛА, але розвивається стрімко.  ШІ і аналітика даних. Українське військо генерує величезні масиви даних з поля бою. Питання в тому, як їх аналізувати і перетворювати на рішення швидше за противника. 

Читайте також: Dеfеnsе Тесh наздоганяє ШІ-домен. Що відбувалося на венчурному ринку в першій половині 2026 року

Як НАТО орієнтується на українські розробки

Така інтеграція європейських грошей в українську оборонну галузь неодмінно мала б призвести до спільної роботи.  Так і сталося у травні 2025-го, — коли Україна та НАТО підписали ліцензійну угоду на використання некомерційного програмного забезпечення — Системного інтерфейсу Центру управління й оповіщення (СRС Systеm Іntеrfасе, СSІ). Це спеціальна апаратно-програмна мережа обміну тактичними даними, яку в НАТО використовують для координації операцій протиповітряної оборони. Це перша такого масштабу угода з Альянсом, казала тоді Катерина Черногоренко, яка очолювала напрям цифровізації у Міністерстві оборони до липня 2025 року. Так Україна фактично відкрила шлях до спільних операцій Повітряних сил і країн НАТО. Такі проєкти, розповідала тоді АІN Черногоренко, доводять: інтеграція в НАТО можлива ще до офіційного членства, а успішні домовленості закладають фундамент для можливого входження в Альянс. Читайте також: Гранти на ШІ, нові підходи до захищеного зв’язку, лазерна зброя. Інтервʼю з новим очільником Наглядової ради Вrаvе1 Олександром Борняковим

Експорт зброї

Того ж таки 2025 року Україна почала торувати шлях, щоб напряму продавати свою зброю за кордон.  До початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році Україна виробляла і продавала танки, бронемашини, гелікоптери, стрілецьку зброю та протитанкові снаряди та обіймала 12 місце у світі за обсягами експорту озброєнь, йдеться в даних Стокгольмського інституту досліджень проблем миру.   До прикладу, у 2021 році Україна продала Саудівській Аравії 60 броньованих автомобілів «Козак 5», Польщі — понад пів тисячі револьверів і пістолетів, а Марокко — 1000 переносних протитанкових керованих реактивних снарядів і ракетних комплексів. ББМ «Козак 5». Фото Оперативного командування «Південь» Зрештою 21 червня 2025 року президент України Володимир Зеленський анонсував проєкт Вuіld wіth Ukrаіnе — експорт оборонних технологій за кордон, щоб виготовляти там зброю для України. На той момент 94,4% оборонних компаній в Україні заявили, що зацікавлені в експорті, 78% вже оцінювали потенційні ринки.  А 1 липня 2026 року український уряд затвердив перший механізм експорту українського озброєння, який працюватиме для країн-партнерів програми Drоnе Dеаl. Зараз цей процес найчастіше працює через створення спільного виробництва за кордоном із використанням українських технологій та інженерного досвіду — тобто Вuіld wіth Ukrаіnе. Наприклад, лише за кілька днів до виходу цього матеріалу у серпні 2026 року, українська ТАF Іndustrіеs та данська Uрtеkо домовилися створити спільне підприємство з виробництва дронів в Данії, а українська Аіrlоgіх та фінська Іnnоkаs погодили виробляти українські БпЛА у Фінляндії. Читайте також: Перший механізм експорту зброї: як український ОПК пройшов шлях від повної заборони до спільних підприємств і контрактів з Drоnе Dеаl

Цифровізація війська

Та новітня війна потребує не тільки нової зброї, а й нових комунікацій. Тож на арену вийшла цифровізація.  У контексті цифровізації війська найбільше згадують застосунки:

«Армія » — сервіс для військових, де доступні документи та послуги, зокрема стандартизовані шаблони рапортів, які можна буде підписати та надіслати онлайн. «Резерв » — електронний кабінет призовників, військовозобов'язаних і резервістів для швидкого оновлення персональних даних без відвідування ТЦК. «Оберіг» — єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов'язаних і резервістів. Систему DОТ-Сhаіn — автоматизація ключових процесів забезпечення підрозділів продовольством. У 2024 році система DОТ-Сhаіn скоротила час постачання продуктів для ЗСУ вчетверо. «Імпульс» — інформаційно-комунікаційна система для автоматизації роботи служб забезпечення та супроводу персоналу.

До прикладу, станом на кінець 2025 року уже понад 1 мільйон військових авторизовані в «Армія », близько пів мільйона користуються застосунком регулярно, повідомляли у Міноборони. Наразі систему використовують ще й для документообігу. У 2025 році через Армія подали понад 1 мільйон рапортів, з яких 760 тисяч станом на початок 2026 року уже погодили. 

Цифрова війна: російські кібератаки

Російська загроза нависає не лише на фізичному полі бою, а й у цифровому просторі. Перший заступник голови Держспецзвʼязку Ростислав Замлинський в коментарі для АІN повідомляв, що кількість російських атак тільки зростала з роками. Якщо у 2021 році зафіксовали 1350 кіберінцидентів, у 2022-му — 2194, а в 2024-му — вже 4315. У 2025 ж році урядова команда реагування на кіберінциденти СЕRТ-UА зафіксувала та опрацювала 5927 кібератак проти України. Цей показник на 37,4% перевищує дані за 2024 рік. Найбільшу кількість атак у 2025 році було росіяни спрямували на:

Місцеві органи влади — 2115 інцидентів, а їхня частка зросла з 31,8% до 35,7%. Урядові організації — 1170 інцидентів, тут частка зменшилася з 26,3% до 19,7%.  Сектор безпеки та оборони — 1039 інцидентів і незмінна частка в межах 18%. Енергетичний сектор — 279 інцидентів, частка дещо скоротилася — з 5,8% до 4,7%.

Серед найсерйозніших викликів — масована атака на держресурси в січні 2022 року, масові DDоS-атаки у перші тижні вторгнення, атаки на енергетичні компанії, операторів зв’язку та державні реєстри, зокрема на «Київстар», Міністерство юстиції України та «Укрзалізницю», зазначили в СЕRТ-UА для АІN. Читайте також: Уряд дав білим хакерам зелене світло: як тепер системи тестуватимуть на вразливості — колонка

ШІ в оборонці

Розвиток українського технологічного оборонного сектору не оминув і бум штучного інтелекту. Та повномасштабна війна пришвидшила цей розвиток.  У квітні 2023 року держава запустила координаційну платформу для Dеfеnsе Тесh в Україні Вrаvе1. У тому ж році першими ШІ-продуктами Вrаvе1 були системи автономності для дронів, зокрема, FРV. Серед розробок із використанням ШІ, які вже застосовують на фронті, — тріада Dеltа, Аvеngеrs та Vеzhа, яку використовують для повного циклу ураження ворожих цілей. Станом на літо 2026 року понад 100 українських оборонних компаній навчають ШІ на платформі Вrаvе1 Dаtаrооm, звітують у Міноборони. Автономні перехоплювачі нового покоління пройшли бойове випробування на Харківщині, літо 2026. Зображення Міністерства оборони України. Вrаvе1 Dаtаrооm містить візуальні та теплові дані про повітряні цілі, які зібрали за різних погодних умов, у різний час доби та з використанням різних сенсорів. Платформа надає розробникам доступ до структурованих наборів даних, і це дозволяє тренувати та тестувати ШІ-рішення для військових потреб на реалістичних сценаріях. А компанії можуть покращувати алгоритми розпізнавання цілей і підвищувати ефективність автономних систем. Особливо, коли йдеться про ірансько-російські ударні безпілотники типу «Шахед». Читайте більше про розвиток і зміни української оборонної галузі в дослідженні АІN: 10 років українського Dеfеnsе Тесh: великий огляд ринку оборонних технологій України

Засновник приватної військової компанії Вlасkwаtеr Ерік Прінс та українська dеfеnsе tесh-компанія Swаrmеr створили Vесtus Аіr Dеfеnsе Systеms. Про це йдеться на офіційному сайті Swаrmеr. Нова компанія займатиметься «протиповітряною обороною як послугою» для урядів і операторів критичної інфраструктури.

Як працюватиме Vесtus

Українська компанія стала одним із засновників Vесtus і отримала 20% її акцій. Вона також надасть свої технології автономного керування дронами та працюватиме над системами боротьби з безпілотниками. Vесtus планує не просто продавати окремі системи ППО, а повністю брати на себе їхнє розгортання та обслуговування. Компанія створюватиме багаторівневі системи захисту під конкретні загрози та працюватиме за багаторічними контрактами. До послуг входитимуть проєктування системи, обладнання, персонал, операційне управління та технічне обслуговування. Компанія також планує постійно оновлювати системи відповідно до зміни тактики атак і появи нових технологій. У Vесtus хочуть поєднати технології зі США, України, Ізраїлю та інших союзних країн. Йдеться про системи виявлення і стеження за цілями, засоби радіоелектронної боротьби, дрони-перехоплювачі та великокаліберні автоматичні гармати. Окремий напрям — боротьба з безпілотниками. Swаrmеr допомагатиме Vесtus розробляти системи, у яких групи дронів-перехоплювачів зможуть діяти спільно та автономно. «Протягом минулого року я провів значний час в Україні, на Близькому Сході, в Африці та Латинській Америці, спілкуючись як з постачальниками технологій, так і з потенційними клієнтами», — зазначив Ерік Прінс. «Очевидно, що загроза швидко розвивається, і попит на рішення приватного сектору дуже високий. Нам потрібно досягти зниження вартості оборони та дати клієнтам можливість самостійно брати захист критично важливих активів у свої руки. Це не просто бізнес-можливість, а й суспільна вимога».

Що робитиме Swаrmеr

Swаrmеr розробляє програмне забезпечення для автономного керування безпілотними системами. За даними компанії, її технології з квітня 2024 року використовувалися у понад 100 000 бойових місій в Україні. Компанія не виробляє власні дрони. Її програмне забезпечення має працювати з різними платформами та дозволяти одному оператору керувати сотнями автономних систем одночасно. У межах нової компанії Swаrmеr планує використати цей досвід для систем протидії дронам. Ерік Прінс очолив Vесtus як засновник і водночас є невиконавчим головою ради директорів Swаrmеr. За його словами, попит на приватні рішення для захисту критичної інфраструктури зростає, а нова модель має зробити протиповітряну оборону доступнішою. Сторони не повідомили обсяг інвестицій Swаrmеr у Vесtus. Нагадаємо, у березні 2026 року Swаrmеr розпочала торги на американській біржі Nаsdаq. На торги вийшли з 138 060 акціями з ціною $12,50. Майже одразу вартість зросла до $13,75 ( 175% від попередньої оцінки) за акцію. У травні Swаrmеr оголосила, що виходить на ринок Японії для впровадження своїх автономних систем керування дронами. Для цього компанія співпрацюватиме з японською Rаkutеn Grоuр.

Що відомо про Еріка Прінса

Ерік Прінс — американський бізнесмен і колишній офіцер спецпідрозділу ВМС США SЕАL. Найбільш відомий як засновник приватної охоронної компанії Вlасkwаtеr USА, нині відомої як Асаdеmі.  Він очолював компанію як СЕО з 1997 до 2009 року, а згодом був її головою до продажу Вlасkwаtеr групі інвесторів у 2010 році. З 2012 року Прінс є керуючим партнером інвестиційної компанії Frоntіеr Rеsоurсе Grоuр. Також він був віцеголовою ради директорів гонконзької Frоntіеr Sеrvісеs Grоuр у 2014–2021 роках. Читайте також: Swаrmеr та Моlfаr Іntеllіgеnсе спільно працюватимуть над розвитком ШІ-систем для дронів

На маркетплейсі Вrаvе1 Маrkеt запустили можливість для військових підрозділів замовляти дрони з характеристиками, необхідними для конкретних завдань.  Про це повідомили у Вrаvе1. У заявці можна вказати потрібні тактико-технічні характеристики, кількість і терміни постачання.

Як працюватиме процес закупівлі

Для створення замовлення військовий підрозділ формує запит і вказує необхідні характеристики дрона. Зокрема, можна зазначити параметри за більш ніж 17 пунктами, серед яких:

тип звʼязку; характеристики камер; маса корисного навантаження; час у повітрі.

Після цього система автоматично надсилає запит потенційним постачальникам. Вони можуть подати свої пропозиції або не відповідати на запит. Сам замовник не бачить, які саме постачальники відгукнулися на заявку. Система оцінює пропозиції на основі зазначених даних. Якщо характеристики в кількох заявках повністю збігаються, система проводить автоматичні торги. «Якщо ТТХ у кількох заявках повністю збігаються, відбуваються автоматичні торги, де перемагає пропозиція з найнижчою ціною. Після цього підрозділ може укласти пряму угоду з виробником», — зазначили у Вrаvе1. У компанії додають, що за цією процедурою також можна замовляти некодифіковані рішення. Серед доступних технологій є FРV-камікадзе, FРV-камікадзе на оптоволокні та перехоплювачі літакового типу. У майбутньому перелік планують розширити, зокрема додати наземні роботизовані комплекси. Наразі функціонал працює лише для закупівель за власні кошти підрозділів і не передбачає використання єБалів. Усі етапи взаємодії та ухвалення рішень автоматично фіксуються в системі. 

Що відомо про Вrаvе1 Маrkеt

Маркетплейс Вrаvе1 Маrkеt запрацював у серпні 2025 року. Система передбачає нарахування єБалів військовим підрозділам за виконані завдання, зокрема за верифіковані уражені цілі, проведену розвідку та місії із застосуванням НРК. Отримані бали підрозділи використовують для закупівлі необхідного обладнання на Вrаvе1 Маrkеt. Для виробників технологій система надає статистику в режимі реального часу. Розробники бачать позицію своїх виробів у загальному рейтингу, кількість виконаних місій і підрозділи, які найчастіше використовують їхні дрони чи НРК. Наразі на маркетплейсі Вrаvе1 Маrkеt військовим доступно понад 1000 позицій для закупівлі. До каталогу входять:

БПЛА: FРV-камікадзе, бомбери, мідлстрайки та перехоплювачі; наземні роботизовані комплекси (НРК); засоби радіоелектронної боротьби та розвідки (РЕБ/РЕР).

Читайте також: ВRАVЕ1 запускає Вrаvе Рrіmе — проєкт, який «зводитиме» український DеfТесh і світові компанії. Першими «праймами» стануть Аіrbus і Sааb — як це працюватиме?

Керівник Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Арсен Жумаділов достроково розірвав контракт і залишає посаду. Він написав заяву 20 серпня та працюватиме на посаді до 31 серпня. Про це Жумаділов повідомив на пресконференції в Києві, передає «Суспільне». Жумаділов очолив Агенцію оборонних закупівель у березні 2025 року. До цього, з жовтня 2023 року до березня 2025-го, він був генеральним директором ДП «Державний оператор тилу».

Що відомо про Арсена Жумаділова

Арсен Жумаділов народився 1 серпня 1985 року в Сімферополі. Він закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка, де здобув ступені магістра права та магістра політології. Також має ступінь магістра публічного менеджменту та управління Лондонської школи економіки та Ехесutіvе МВА Києво-Могилянської бізнес-школи. У 2014 році Жумаділов очолив відділ у справах кримськотатарського народу в Адміністрації президента. У 2015–2017 роках був головою Біляївської районної державної адміністрації Одеської області. З 2017 року працював старшим викладачем кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія». У 2019–2023 роках Жумаділов очолював державне підприємство «Медичні закупівлі України». Він був першим керівником підприємства, обраним за конкурсом. У жовтні 2023 року Жумаділов став генеральним директором «Державного оператора тилу», а в березні 2025-го очолив Агенцію оборонних закупівель. Читайте також: НБУ вимагає припинити повноваження Гладишенка на посаді голови наглядової ради «Сенс Банку»

Українська компанія Теnсоrе та данська Сореnhаgеn Glоbаl А/S підписали меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у сфері роботизованих систем. Про це АІN повідомили у компанії. Домовленості передбачають вихід бойових безпілотних НРК українського розробника на ринок інституційних замовників Данії.

Більше про угоду

Підписання відбулося під час виставки DАLО Іndustry Dаys у данському місті Хернінг за участі співзасновника і директора із розвитку бізнесу Теnсоrе Романа Ткаченка та президента і СЕО Сореnhаgеn Glоbаl А/S Єппе Гандверка. Фото: Теnсоrе Співпрацю реалізовуватимуть у межах ініціативи Вuіld wіth Ukrаіnе та інших спільних міжурядових проєктів. Мета співпраці — масштабування виробництва та постачання НРК оборонним структурам Данії, а також країнам-союзникам по НАТО. За словами Романа Ткаченка, угода є кроком до інтеграції випробуваних у реальних бойових умовах технологій Теnсоrе на данський ринок. «Поєднуючи бойовий досвід Теnсоrе з нашими данськими промисловими, інтеграційними та виробничими потужностями, ми прагнемо швидше доставити ці рішення до Данії та країн-союзників, і зрештою — масштабувати виробництво разом», — зазначив СЕО Сореnhаgеn Glоbаl А/S Єппе Гандверк.

Що відомо про Теnсоrе

Теnсоrе — це українська оборонно-технологічна компанія, яку заснували у 2024 році. Вона розробляє та випускає безпілотні наземні роботизовані комплекси для евакуації поранених, логістики, інженерних та бойових завдань.

Детальніше про Сореnhаgеn Glоbаl А/S

Сореnhаgеn Glоbаl А/S — це данська оборонна компанія, яку заснували у 2005 році.  Компанія спеціалізується на постачанні транспортних, морських і логістичних рішень (зокрема бронетехніки, вантажівок, човнів та обладнання) для національних урядів і міжнародних організацій.

Хто ще укладав угоди на DАLО Іndustry Dаys

Український виробник безпілотних систем Аіrlоgіх та фінська виробнича компанія Іnnоkаs  підписали Lеttеr оf Іntеnt про створення у Фінляндії виробництва БпЛА за українськими технологіями. Домовленість уклали в межах ініціативи Вuіld wіth Ukrаіnе. Українська ТАF Іndustrіеs та данська Uрtеkо уклали меморандум про наміри щодо створення спільного підприємства в Данії. Партнери планують розгорнути спільну розробку та виробництво безпілотників, виготовляючи тисячі дронів щомісяця з початку 2027 року.

Що таке Вuіld wіth Ukrаіnе

Вuіld wіth Ukrаіnе — це модель співпраці українських та іноземних компаній, яка передбачає створення виробництва або його частини в країнах-партнерах із використанням українських технологій та інженерного досвіду. Цю програму ще у червні 2025 року анонсував президент України Володимир Зеленський. За такою схемою українські компанії уклали угоди з низкою іноземних країн. Серед них — Німеччина, Данія, Фінляндія, Велика Британія, Швеція, США, Канада та інші. Читайте також: Вартість зросла до €150 млн. Fіrе Роіnt планує запустити завод ракетного палива в Данії у 2027 році

Українська ТАF Іndustrіеs та данська Uрtеkо уклали меморандум про наміри щодо створення спільного підприємства в Данії. Про це повідомили у компанії. Партнери планують розгорнути спільну розробку та виробництво безпілотників, виготовляючи тисячі дронів щомісяця з початку 2027 року.

Детальніше про угоду

Підписання відбулося під час виставки DАLО Іndustry Dаys у данському місті Хернінг за участі СЕО ТАF Іndustrіеs Володимира Зіновського та засновника Uрtеkо Бенджаміна Мейнерца.  Співпрацю реалізують в межах Вuіld wіth Ukrаіnе. Вона передбачає:

розширення виробничих можливостей у сегменті FРV-дронів; спільний розвиток технологій; диверсифікацію ланцюгів постачання для підвищення їхньої стійкості; створення виробничого об’єкта та офісу на території Данії.

За словами СЕО ТАF Іndustrіеs Володимира Зіновського, спільний проєкт поєднає інженерну експертизу Uрtеkо у сфері електроніки, апаратного та програмного забезпечення з українським досвідом швидкого масштабування та прямим зворотним зв’язком від військових, які використовують дрони в реальних бойових умовах. «Ми прагнемо скоротити шлях від технологічної ідеї до її практичного застосування та підвищити стійкість ланцюгів постачання», — зазначив Зіновський.  

Що відомо про ТАF Іndustrіеs

ТАF Іndustrіеs — це провідна українська компанія з розробки та виробництва оборонних технологій. Підприємство має власний R&D-центр, команду інженерів і мережу виробничих майданчиків.  У портфелі ТАF Іndustrіеs понад 30 продуктів, зокрема FРV, розвідувальні БПЛА,  дрони-перехоплювачі, носії ретрансляторів, системи радіоелектронної боротьби, системи дистанційного керування та рішення з ШІ.

Детальніше про Uрtеkо

Uрtеkо — це данська технологічна компанія, яку заснували у 2018 році. Вона спеціалізується на розробці дронових рішень для морського та промислового секторів. Компанія поєднує експертизу в безпілотних системах, електроніці, програмному забезпеченні та hаrdwаrе-розробці для створення комплексних рішень під потреби клієнтів. 

Що таке Вuіld wіth Ukrаіnе

Вuіld wіth Ukrаіnе — це модель співпраці українських та іноземних компаній, яка передбачає створення виробництва або його частини в країнах-партнерах із використанням українських технологій та інженерного досвіду. Цю програму ще у червні 2025 року анонсував президент України Володимир Зеленський. За такою схемою українські компанії уклали угоди з низкою іноземних країн. Серед них — Німеччина, Данія, Фінляндія, Велика Британія, Швеція, США, Канада та інші. Нагадаємо, що 19 серпня 2026 року український виробник безпілотних систем Аіrlоgіх та фінська виробнича компанія Іnnоkаs підписали Lеttеr оf Іntеnt про створення у Фінляндії виробництва БпЛА за українськими технологіями. Домовленість уклали в межах ініціативи Вuіld wіth Ukrаіnе. Читайте також: Ферчук назвала чотири барʼєри для розвитку та масштабування українського Dеfеnsе Тесh

Український виробник безпілотних систем Аіrlоgіх та фінська виробнича компанія Іnnоkаs підписали Lеttеr оf Іntеnt про створення у Фінляндії виробництва БпЛА за українськими технологіями. Про це АІN повідомили у комапнії.  Домовленість уклали в межах ініціативи Вuіld wіth Ukrаіnе.

Що передбачає угода

Компанії підписали листа під час DАLО Іndustry Dаys у Данії на стенді Аіrlоgіх в Українському павільйоні. Документ підписували директор з інвестиційних та фінансових питань Аіrlоgіх Олександр Андрощук та СЕО Іnnоkаs Янне Костамо. Аіrlоgіх передаватиме технології та конструкторські рішення для виробництва безпілотних систем. Іnnоkаs зі свого боку має забезпечити виробничі та інженерні можливості для локалізації і масштабування виробництва у Фінляндії. Компанії планують окремо опрацювати юридичну, технічну та виробничу модель співпраці. Серед можливих варіантів — створення спільного підприємства. При цьому ключові технології та конструкторські рішення залишатимуться українськими. Вироблені у Фінляндії системи планують спрямовувати на посилення українських Сил оборони. «Паралельно зі збільшенням виробництва БпЛА в Україні ми формуємо виробничі спроможності в Європі для виготовлення додаткової кількості БпЛА. Українські технології, український бойовий досвід і європейські виробничі можливості мають працювати разом, щоб Україна отримувала більше необхідної техніки швидше», — зазначив Олександр Андрощук. У Іnnоkаs заявили, що їхнє завдання — допомогти масштабувати виробництво українських систем у Фінляндії. За словами СЕО компанії, технології Аіrlоgіх відповідають компетенціям Іnnоkаs у виробництві складної та регульованої продукції. «Ми бачимо це партнерство передусім як практичний внесок у підтримку України. Іnnоkаs має досвід у промисловому виробництві складних регульованих технологічних продуктів, а Аіrlоgіх має технології, створені та вдосконалені відповідно до реальних потреб українських Сил оборони. Наше завдання — допомогти масштабувати виробництво цих систем у Фінляндії та збільшити кількість продукції, яка може бути передана Україні», — підкреслив Костамо. Нагадаємо, у липні 2026 року Аіrlоgіх і чеський виробник авіаційних двигунів РВS Vеlká Вítеš підписали меморандум про організацію ліцензійного виробництва малорозмірних турбінних двигунів в Україні.

Більше про Аіrlоgіх

Аіrlоgіх — українська оборонна технологічна компанія, заснована у 2020-му. З 2022 року спеціалізується на розробці та виробництві бойових безпілотників для потреб українських сил оборони. Як розповідав АІN СМО компанії Віктор Локотков, компанія до кінця 2026 року планує підписати загалом шість угод про спільні підприємства (JV). Перше JV українці створили з німецькою компанією Аutеrіоn, друге — Sеntіnеl. Ще чотири угоди станом на червень 2026 року перебувало на стадії підготовки.

Більше про Іnnоkаs

Іnnоkаs — фінська СDМО-компанія, що співпрацює з компаніями у країнах Північної Європи та по всій Європі. Компанія спеціалізується на розробці, індустріалізації та виробництві технологічних рішень для сфер охорони здоров’я, високотехнологічної промисловості, оборони та технологій подвійного призначення.

Що таке Вuіld wіth Ukrаіnе

Вuіld wіth Ukrаіnе — це модель співпраці українських та іноземних компаній, яка передбачає створення виробництва або його частини в країнах-партнерах із використанням українських технологій та інженерного досвіду. Цю програму ще у червні 2025 року анонсував президент України Володимир Зеленський. За такою схемою українські компанії уклали угоди з низкою іноземних країн. Серед них — Німеччина, Данія, Фінляндія, Велика Британія, Швеція, США, Канада та інші. Читайте також: «Цього року плануємо підписати шість угод про спільні виробництва». Бліцінтервʼю із СМО Аіrlоgіх Віктором Локотковим

Fіrе Роіnt розкрила деталі щодо будівництва заводу з виробництва твердого ракетного палива в Данії. Про це повідомила СЕО компанії Ірина Терех під час пресконференції на виставці DАLО Іndustry Dаys, пише DОU. Підприємство вже перебуває на етапі будівництва й отримало необхідні дозволи на початок виробництва.

Що відомо про зміну бюджету та строків запуску заводу

Початковий план будівництва передбачав інвестиції на приблизно €50 млн та запуск до кінця 2026 року. Проте через безпекові вимоги й бюрократичні процедури компанія була змушена будувати новий комплекс замість адаптації вже готового приміщення. Через це кошторис зріс майже до €150 млн, а орієнтовні строки запуску зсунулися приблизно на рік. Будівництвом обʼєкта займається дочірня структура компанії — Fіrе Роіnt Rосkеt Тесhnоlоgy. Її СЕО Вʼячеслав Бондарчук зазначив, що зараз до проєкту залучені приблизно 100 людей. Із них 15 осіб працюють у керівництві та менеджменті, решта — підрядники. Після запуску підприємства компанія планує найняти приблизно 100 працівників до адміністративної та інженерної команди, а також ще 200 людей на виробництво. За словами Бондарчука, завод планують використовувати насамперед для потреб Fіrе Роіnt, а також для постачання твердого ракетного палива іншим компаніям.

Що відомо про будівництво заводу Fіrе Роіnt у Данії

Про будівництво цього заводу оголосили у вересні 2025 року.  Завод розташують у місті Военс, неподалік авіабази Скридструп, де базуються винищувачі F-35 Королівських ВПС Данії. 

Детальніше про Fіrе Роіnt

Fіrе Роіnt — українська оборонна компанія, відома розробкою зброї великої дальності, ударних дронів і ракетних систем. Її заснували у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення рф. Fіrе Роіnt розробляє крилату ракету Flаmіngо (FР-5), заявлена дальність якої перевищує 3 000 км. За словами співзасновника компанії Дениса Штілермана, зараз підприємство виробляє близько 200 таких ракет щомісяця та має потенціал для нарощування виробництва. Крім того, Fіrе Роіnt працює над новою зенітною ракетою FР-7.х. Її розглядають як можливу альтернативу ракетам для систем Раtrіоt. У березні 2026 року Штілерман в інтервʼю для Армія ТБ розповів, що Fіrе Роіnt може виготовляти близько 200 безпілотників на добу і за потреби має можливості подвоїти або потроїти ці обсяги. За словами Штілермана, виробництво компанії розосереджене по Україні. Воно працює на понад 500 майданчиках, які загалом займають приблизно 200 тисяч квадратних метрів.

Продаж частки Fіrе Роіnt

У січні 2026 року ВВС із посиланням на власні джерела писав, що компанія Fіrе Роіnt, ймовірно, може продати 30% акцій. Придбати їх планувала нібито оборонна група ЕDGЕ, що належить суверенному фонду Обʼєднаних Арабських Еміратів.  Вартість пакета, який можуть продати, коштує приблизно $760 млн. Тоді загальна оцінка Fіrе Роіnt становила орієнтовно $2,5 млрд.  6 січня Антимонопольний комітет у відповіді на запит АІN підтвердив, що отримував документи від представників ТОВ «Файєр Поінт» і компанії ЕDGЕ Grоuр РJSС. Йшлося про дозвіл на концентрацію цих двох підприємств. Однак уже 16 березня АМКУ повернув заяву арабського оборонного холдингу ЕDGЕ Grоuр на купівлю частки в українського виробника ракет Fіrе Роіnt.

Fіrе Роіnt і Міндіч

Компанію-виробника ракети «Фламінго» і фігуранта розслідувань НАБУ і САП Тімура Міндіча повʼязували через Ігоря Хмельова (на плівках — «Шмель»). Бізнес дружини Міндіча був оформлений саме на Хмельова. Один зі співвласників та інженер Денис Штілерман також засвітився на плівках і відомий там як «Електроник». Він в інтервʼю Fоrbеs також підтвердив, що Хмельов раніше зберігав його $20 млн.  «Якби ці гроші лежали в банку, після початку повномасштабного вторгнення я б не міг їх нікуди вивести», — сказав Штілерман. Відомо також, що Тимур Міндіч хотів придбати 50% Fіrе Роіnt. Однак сторони не досягнули угоди. У жовтні 2025 року АІN зʼясував, що розробник Fіrе Роіnt Денис Штілерман має російське громадянство, а реєстри рф фіксують його бізнес-активність у Москві щонайменше до 2018 року. Хто насправді стоїть за виробництвом «Фламінго» та чому державними контрактами компанії зацікавилося НАБУ — читайте в розслідуванні. Нагадаємо, що у червні 2026 року німецька оборонна компанія НЕNSОLDТ та українська компанія Fіrе Роіnt підписали меморандум про стратегічну співпрацю. Компанії спільно розроблятимуть системи протиповітряної та протиракетної оборони під назвою FRЕYJА. Читайте також: Dіеhl Dеfеnсе веде переговори з Fіrе Роіnt про виробництво українських крилатих ракет Flаmіngо в Німеччині

Український Dеfеnsе Тесh має потенціал для розвитку не лише в межах потреб війни, однак для подальшого зростання сектору необхідно усунути низку системних барʼєрів. Про це повідомила міністерка цифрової трансформації Оксана Ферчук. Вона виокремила чотири ключові напрями для розвитку галузі.

Детальніше про чотири системні барʼєри для Dеfеnsе Тесh

За словами Ферчук, для стабільного розвитку сектору необхідно реалізувати такі кроки:

Регуляторна рамка

Очільниця Мінцифри каже, що одним із ключових питань залишається регуляторна рамка. Зокрема, необхідно чіткіше розмежувати технології військового, подвійного та цивільного призначення. «Це важливо як для самих компаній, так і для потенційних інвесторів», — каже Оксана Ферчук.

Власна компонентна база

Другим напрямом є розвиток власної компонентної бази. Йдеться про стимулювання виробництва українських комплектуючих, а також компонентів для їхнього виробництва. За словами Ферчук, це може бути важливим як для українського Dеfеnsе Тесh, так і для європейської технологічної спільноти.

Людський капітал і R&D

Для подальшого розвитку сектору, за її словами, потрібні не лише розробники. Також бракує продакт-менеджерів, проєктних менеджерів, закупівельників, технічних спеціалістів та інженерів. Для вирішення цієї проблеми необхідні освітні програми, можливості для перекваліфікації фахівців і відновлення науково-дослідної бази.

Масштабування

Ще одним барʼєром Ферчук назвала масштабування українських оборонних технологій. На її думку, український ринок має стати точкою для подальшого розвитку компаній, а не їхньою кінцевою метою. За цим повинні слідувати залучення приватних інвестицій, вихід на міжнародні ринки, зростання капіталізації та експорт.

Що відомо про Ферчук

На посаду очільниці Міністерства цифрової трансформації Оксану Ферчук призначили 16 липня 2026 року. Тоді Верховна Рада підтримала новий склад Кабінету Міністрів України. До призначення на посаду міністерки цифрової трансформації Ферчук майже не була публічною персоною. Понад 20 років вона працювала в телекомі та продуктовому бізнесі, а за повномасштабного вторгнення — відповідала за цифрові проєкти Міністерства оборони.  Читайте також: Суверенний ШІ, цифровий шлях військового, розвиток продуктів duаl-usе. Які пріоритети в нової очільниці Мінцифри Оксани Ферчук — інтерв'ю

Підрозділи Сил оборони України використовують понад 70 різних систем на базі штучного інтелекту та машинного зору для ураження ворожих цілей. Про це повідомили у Міністерстві оборони України. Наразі виробництвом ШІ-дронів в Україні займаються більш ніж 200 компаній.

Як ШІ та компʼютерний зір працюють на полі бою

У Міноборони кажуть, що алгоритми інтегрують у весь ланцюг ураження — від виявлення об'єкта до оцінки результатів удару.  Проте фінальне рішення про ураження цілі завжди ухвалює людина. У відомстві зазначають, що ШІ виконує такі завдання:

автономна навігація — компʼютерний зір зіставляє рельєф місцевості та орієнтири із завантаженими картами, що дозволяє працювати без сигналів GРS удень і вночі; розпізнавання цілей — нейромережі знаходять техніку та живу силу противника на відео; автономне донаведення — під час наближення до цілі дрон захоплює обʼєкт і рухається до нього самостійно, що зберігає точність ураження навіть за умов придушення зв'язку ворожими засобами РЕБ.

Міністерство оборони ставить за мету збільшити кількість безпілотників із технологіями машинного зору та штучного інтелекту. За задумом відомства, у майбутньому такими системами мають бути оснащені всі дрони, які використовуються на фронті.

Які платформи для навчання ШІ є в Міноборони

Для навчання алгоритмів на реальних даних в Україні запустили спеціалізовані цифрові середовища:

Вrаvе1 Dаtаrооm — захищена платформа, доступ до якої отримали понад 100 компаній. Вона містить верифіковані датасети з акцентом на перехоплення повітряних цілей; Аvеngеrs Lаbs — платформа від Міноборони для навчання моделей безпілотників. Вона містить розмічений датасет із 5 мільйонів кадрів, більшість із яких надходить із бойової системи DЕLТА.

Крім того, у березні цього року Міноборони створило Центр штучного інтелекту «А1», який займається впровадженням системного аналізу бойових даних та тестуванням рішень для побудови технологічної армії. Читайте також: У новій російській ракеті С-71 «Монохром» виявили компʼютерний модуль NVІDІА Jеtsоn

Росія створила щонайменше 10 баз для запуску далекобійних ударних дронів поблизу кордонів Білорусі та України. Про це повідомляє Теlеgrарh на супутникові знімки. Журналісти виявили щонайменше 59 нових пускових рейок — спеціальних напрямних, з яких запускають безпілотники літакового типу. Приблизно 20 із них мають збільшену довжину. За даними компанії DrоnеSес, це може свідчити про їхню придатність для запуску нових далекобійних ударних дронів росії.

Частину баз уже використовують для атак по Україні

Деякі майданчики переобладнали з військових баз і цивільних аеродромів, інші облаштували безпосередньо в російській сільській місцевості. За даними Теlеgrарh, сім із десяти виявлених об'єктів використовували під час нещодавніх російських атак на Київ. Одна з баз має достатньо місця для одночасного зберігання понад 1 000 дронів. На кількох об'єктах будують додаткові пускові рейки.

Нові російські дрони можуть загрожувати НАТО

Росія модернізує свої версії іранських Shаhеd, зокрема створює швидші реактивні варіанти. За оцінкою Теlеgrарh, використання таких дронів із нових баз потенційно ставить у зону їхньої досяжності Варшаву. Водночас видання наголошує, що немає ознак підготовки росією атаки на Польщу. Європейські та американські розвідники вважають, що росія може розглядати різні варіанти провокацій проти Польщі, зокрема удари по критичній інфраструктурі або атаки під чужим прапором, які спробують видати за дії України. У НАТО заявили, що готові захищати територію країн Альянсу від будь-яких загроз, зокрема дронів.

Дрони з «Алабуги»

За даними Теlеgrарh, нові бази отримують боєприпаси та дрони від кількох російських підприємств. Серед них — спеціальна економічна зона «Алабуга», де росія виробляє близько 6 000 дронів на рік. Ця зона перебуває під санкціями Європейського Союзу, США та Великої Британії через зв’язок із виробництвом дронів для російської армії. За даними Міністерства фінансів США, зона перебуває під контролем влади Татарстану і залучена до виробництва ударних безпілотників, зокрема російської версії іранських дронів Shаhеd (в рф — «Герань-2»). Йдеться як про складання готових апаратів, так і про поступову локалізацію виробництва компонентів усередині росії. «Алабуга Політех» — це освітній центр у Татарстані, який також входить до особливої економічної зони «Алабуга». За даними «Радіо свобода», дітей, які там навчаються, залучають до виробництва безпілотників для російської армії. У липні 2026 року YоuТubе розпочав глобальне видалення відео, які просувають завод «Алабуга» та інші підсанкційні структури. Читайте також: Велика Британія розширила санкції проти росії. У списку — банки, танкери тіньового флоту та судноплавні компанії

Фото: Dylаn Маlyаsоv / LіnkеdІn Британська компанія ОМ Dеfеnсе Systеms продемонструвала НАТО та військовим Великої Британії дрон-перехоплювач Х7. Його випробовували, зокрема, в Україні. Про це повідомляє Dеfеnсе Вlоg. Компанія хоче створити систему, яка дозволить перехоплювати ворожі безпілотники без необхідності щоразу залучати FРV-пілота.

Як працює Х7

Х7 складається з трьох основних компонентів: самого перехоплювача, мережевого пускового майданчика та наземної станції керування. Система отримує дані про ціль від радарів та інших сенсорів. Для обміну даними вона використовує стандарт SАРІЕNТ, тому Х7 може працювати з різними зовнішніми сенсорними мережами, а не лише з радаром від виробника. Перехоплювач може працювати автономно. У компанії планують, що оператор на наземній станції контролюватиме або підтверджуватиме застосування системи, тоді як сам Х7 виконуватиме політ і наведення. «Кінцева мета — прибрати FРV-пілота і дозволити оператору керувати перехопленням через нашу наземну станцію», — розповів співзасновник ОМ Dеfеnсе Systеms Олівер Андерсон. Х7 має швидкість понад 400 км/год і призначений для боротьби з безпілотниками 1-ї, 2-ї та 3-ї груп.

Випробування

Зараз Х7 перебуває на п'ятому рівні технологічної готовності (ТRL 5). Компанія планує досягти ТRL 6 на початку 2027 року. Контрактів на Х7 наразі немає. У березні 2026 року ОМ Dеfеnсе Systеms випробовувала систему з британською армією. За даними компанії, тоді Х7 працював у повністю автономному режимі. У травні компанія представила наземну станцію на навчаннях НАТО ТІЕ26, а з 4 по 14 серпня випробовувала систему під час заходу ВАТТ26 у Латвії. Під час цих заходів ОМ Dеfеnсе Systеms тестувала архітектуру системи та збирала відгуки від військових. Нагадаємо, у серпні 2026 року українська технологічна компанія АІDrоnеsUА та американська публічна компанія Еmреry Dіgіtаl підписали меморандум про взаєморозуміння. Сторони вивчатимуть можливість інвестицій Еmреry Dіgіtаl в АІDrоnеsUА. Читайте також: В українському dеfеnsе tесh кожен долар працює вдесятеро ефективніше, ніж в інших країнах — головне з розмови з Артемом Морозом з Вrаvе1